Мої уроки

Мої уроки

 https://plus.google.com/collection/Yt1c3

Іван Франко. Збірка "Зів'яле листя" - шедевр інтимної лірики. 

Конспект уроку  - літературно- музичної композиції http://metodportal.com/node/59538

http://metodportal.com

Тема: Іван Франко.   Поетична збірка «Зів’яле листя». Любовна тема в творчості поета, її автобіографічність. Лірична драма "Зів’яле листя" - шедевр інтимної лірики.                                                                                                              

Мета: допомогти учням відчути красу, художню довершеність інтимної лірики поета; розвивати навички виразного читання, аналізу ліричних творів, висловлення власних вражень від прочитаного; виховувати інтерес до творчості поета; чистоту й благородство почуттів, естетичний смак; серцем пізнати велику істину, що любов – найсильніша, бо вона – від Бога; збудити бажання краще пізнати глибинний зміст творів І.Франка.

Обладнання: портрет письменника, книжкова виставка його творів, книга Романа Горака «Тричі мені являлася любов» та ілюстрації до неї; аудіо записи пісень на слова І.Франка, відео фрагмент «Жінка, котра була поруч…», вислови видатних особистостей, афоризми,тести.

Теорія літератури: інтимна лірика, фольклорна основа, риторичне запитання, оклик,звертання.

Форма проведення уроку: літературно-музична композиція «Тричі мені являлася любов…»

ХІД УРОКУ

Епіграф :                                                                                Ми приходимо в світ для любові…

Ганна Чубач.

Хвилини в котрих я любив...
були, може найкращі в моїм
житті – жаль тільки, що були це

Заразом хвилини тяжкого болю,

 якого я  зазнав, а не радості…

І. Організація класу . Оголошення теми та мети уроку

Слово вчителя:

Віддаючи належне всім граням Франкового таланту, ми відзначаємо: як митець І.Франко в першу чергу – поет. Поезіями він розпочав свою творчість, ними він і закінчив її». Так писав про творчість І.Франка Богдан Степанишин. На сьогоднішньому уроці ми з вами продовжимо знайомство з творчістю великого Каменяра, і, можливо, для когось із вас він відкриється абсолютно з іншого боку  - незвичного, неочікуваного, непередбачуваного. Адже Іван Франко – митець титанічної праці. Видані 50 томів є лише половиною його творчого доробку. А масштаби інтересів, творчих шукань, ідейно-естетичних відкриттів просто вражають.

            Але насамперед відновимо і перевіримо ваші знання з уже вивчених тем, адже вдома ви мали повторити життєвий і творчий шлях письменника.

ІІ.Актуалізація опорних знань

1. Перевірка д/з

Виконаня тестів (життєвий і творчий шлях письменника) 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.                                                     3

1.      Інтерактивна вправа «Очікування».

Стиха лунає мелодія М.Скорика «Як почуєш колись біля свого вікна…»

Іван Франко – митець титанічної праці. Ви вже знаєте І. Франка як Великого Каменяра, вічного революціонера, українського Мойсея. І як зазначав Коцюбинський, «людина, яка б вона сильна не була, не може жити самою боротьбою, самими громадськими інтересами. Трагізм особистого життя часто вплітається в терновий вінок життя народного». Ми вивчатимемо ще один розділ з життєвої книги поета, з якого Франко постане як людина, чоловік, що кохає і страждає, радіє і тужить, вірить і зневірюється. На сьогоднішньому уроці ми говоритимемо про кохання.

-Чого ви очікуєте від уроку? Учні на аркушах у формі листочків пишуть свої очікування, які зачитають у кінці уроку, прикріплять їх на дошку

2.Виступ підготовленої учениці про збірку «Зів’яле листя» І.Франка.

-Що ви знаєте про збірку?

Чомусь відбувається так, що поетів найчастіше надихає не щаслива, взаємна любов, а нещасна, нерозділена. Саме під впливом страждань, «солодкої муки» від кохання без відповіді народжуються незрівнянні, щирі поетичні рядки:

Я понесу тебе в душі на дні,

Облиту чаром свіжості й любові,

Твою красу я переллю в пісні,

Огонь очей в дзвінкії хвилі мови,

Коралі уст у ритми голосні…

Так було й у Франка. Його власні почуття, настрої вилилися в збірку «Зів’яле листя», яка створювалася більше десяти років (1886-1896) і вийшла 1896-го. Вона має підзаголовок «Лірична драма» й складається з трьох частин – «жмутків». Кожна з них позначена власним настроєм, ритмікою та строфікою. Науковці відзначають оригінальність композиції «Зів’ялого листя», у якій є «вірші розповідні, описові, медитативні, складні імітації народних плачів і народної пісні». Але найкраще про це скажуть самі вірші.

3)Рубрика «Цікаво знати»

(зачитування уривка  з листа І. Я. Франка до А. Ю Кримського)
А)„А тепер подам Вам дещо такого, що може придасться до зрозуміння моїх творів і чого я не подав у автобіографічнім листі до Драгоманова. Значний вплив на моє життя, а, значить, також на мою літературу мали зносини мої з жіноцтвом. Ще в гімназії я влюбився у дочку одного руського попа, Ольгу Рошкевич...”

Б)Як відомо, доробок Франка – фольклориста складав близько 400 пісень і1800 коломийок, котрі він почав записувати з десятирічного віку. Про Франківське відчуття музичного ритму свідчить той факт, що на його твори написано близько 200 композицій, а на окремі – по декілька. Микола Лисенко, який приятелював із Франком, створив на його тексти 6 романсів, 2 хори. В.Шевчук зазначає, що «коли думка визрівала, він, ідучи по місту чи ходячи по кімнаті, висвистував собі якісь мелодії, щоб було легше знайти відповідну форму».

Учитель: Пропоную Вам поринути в минуле, зробити екскурс в історію кохання І.Франка. Дослідники вважають, що в житті Франка було три жінки, яких він кохав: Ольга Рошкевич, Юзефа Дзвонковська і Целіна Зигмунтовська, але якій же саме жінці поет присвятив свою неперевершену за художньою вартістю ліричну збірку «Зів’яле листя»? В одному з листів І.Франко розповів про свої переживання, що лягли в основу ліричної драми «Зів’яле листя». Сам поет скаже про це у вірші «Тричі мені являлася любов…». У нього було три кохання, три жінки: «Одна несміла, як лілея біла…», «Явилась друга – гордая княгиня…», «Явилась третя… - і очам приємно…». Та чи три це жінки або, може, одна, кохання до якої поет проніс крізь усе життя?

4. І  Прийом «Крісло автора».  ( Учень у ролі І.Франка)

Значний вплив на моє життя, а, значить, також на мою літературу мали жінки. Ще в гімназії я влюбився був у дочку одного руського попа, Ольгу Рошкевич. Для мене вона «була першою жінкою, яку я глибоко покохав і їй присвятив багато своїх поезій». Нещастя кохання полягало в тому, що батько Ольги Михайло Рошкевич спочатку погоджувався на одруження, але після мого арешту він заборонив дочці мати будь-які зв’язки з арештантом. Ольга мала сильний характер і не хотіла розривати відносини, проте обставини вимагали того, щоб вона одружилася з Володимиром Озаркевичем – братом майбутньої письменниці Наталії Кобринської. Біль за втраченим коханням став поштовхом до створення моєї лірики, а головне, скропив кожну поезію збірки «Зів’яле листя».

Тричі мені являлася любов.

Одна несміла, як лілея, біла,

З зітхання й мрій уткана, із обснов

Сріблястих, мов метелик, підлетіла.

Купав її в рожевих блисках май,

На пурпуровій хмарі вранці сіла

І бачила довкола рай і рай!

Вона була невинна, як дитина,

Пахуча як розцвілий свіжо гай.

Франко: Я любив її все життя, а, коли втратив, шукав Ольгу в інших жінках

Учитель:
- Читаємо з вами „Одна несміла, як лілея, біла...” Письменник мав на увазі своє перше кохання Ольгу Рожкевич.
-Пригадайте, як склалася доля коханої поета - Ольги Рожкевич.
Учениця :

Першим сильним почуттям юного Франка було його кохання до попівни Ольги Рошкевич. Вона добре володіла німецькою і французькою мовами, захоплювалась збиранням етнографічних матеріалів, мала друковані праці. На початках юнак із бідної сім’ї Франків, який уперше зіткнувся з жінкою із інших сфер, навіть не знав, як з Ольгою поводитися.Не вмів сидіти за столом, між першою і другою стравами зривався, не вмів танцювати. Перші листи до неї писав німецькою мовою.Батьки Ольги спочатку заохочували її дружбу з Іваном, сподіваючись, що він зробить блискучу кар’єру. На той час Франко навчався у Львівському університеті, навколо нього гуртувалася прогресивна молодь. Однак невдовзі на гурток демократичної молоді здійснила наліт поліція, заарештувавши Франка та його прихильників. Поета виключили з університету, сім місяців він пробув в ув’язненні.Після цих подій батьки Ольги заборонили молодому поетові з’являтися в їхньому домі. Хоч напередодні двадцятирічний Франко уже офіційно попросив батьків Ольги її руки і, незважаючи на те, що мужчина в Австро-Угорщині вважався повнолітньою особою лише у 24 роки, пропозиція була прийнята. Щоправда, була умова: Іван та Ольга вважатимуться зарученими, але весілля справлять лише тоді, коли Франко вивчиться та дістане посаду.

Попри заборону зустрічатись, Іван та Ольга ще протягом десяти років через друзів листувалися, їй він присвятив IX поезію у ”Зів’ялому листі”: ”Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі, незгоєні рани, невтішні жалі...” Ольга Рошкевич теж кохала Франка. Перед смертю Ольга слізно просила Михайлину, аби та вволила її останню просьбу: листи, перев´ язані голубою стрічкою, „від нього”, нехай покладе у труну. Під гололу. Це були ті самі листи, які Ольга відмовилася віддати М. Возняку, сказавши, що їх попалила. Воля Ольги була виконана. Ольга померла 30 травня 1935 року

ІІ  Прийом «Крісло автора».  ( Учень у ролі І.Франка)

Друге кохання Франка ЮЗЕФА  ДЗВОНКОВСЬКА
Явилась друга — гордая княгиня,
Бліда, мов місяць, тиха та сумна,
Таємна й недоступна, мов святиня.
Мене рукою зимною вона
Відсунула і шепнула таємно:
"Мені не жить, тож най умру одна!"
І мовчки щезла там, де вічно темно.

Звідки ці слова? Так писав Іван Франко про своє друге кохання, яке зустрів у Станіславі, як називався колись Івано-Франківськ. Юзефа Дзвонковська була полькою, сестрою гімназійного товариша. Про красу Юзефи Дзвонковської, її начитаність він уперше почув від своїх польських друзів, а коли побачив Юзю, то відразу й закохався. У Юзиній сім’ї — хоча і дуже збіднілій — був культ ”голубої крові”, і дівчина дивилася на Франка згори вниз.Шляхетна панянка з відомих родин Дзвонковських і Дескурів, що відзначилися у польських повстаннях, виявляла прихильність до революційних ідей, а згодом стала народною вчителькою.
27-річний Іван Франко написав листа до Антоніни Дзвонковської, матері Юзефи, з проханням «о руку і серце» її доньки. Отримав відмову. І нині у дослідників нема однозначної відповіді: чому? Історик, краєзнавець Михайло Головатий вважає, що через різницю в походженні.
«Можемо говорити, що велике почуття у Юзефи до Франка навряд чи було, хоча вона йому симпатизувала, пише про це в листах і в товаристві говорила. І в той же час прохоплювалася в неї думка: «а не вийду за цього рудого». Боюсь все-таки, що шляхетське положення переважило», – вважає історик.
Злі язики говорили: чи то пара гоноровій польці рудий мужик? Та була ще одна причина тієї відмови – невиліковна хвороба. «Вона зреклася від нього заради нього. Він зробив би так само», – писав Роман Горак у книзі «Тричі мені являлася любов». Такої ж думки дотримується відомий прикарпатський історик, академік Володимир Грабовецький. Він каже, що Юзефа знала: через сухоти довго не проживе.

-Як склалася доля цієї жінки?

«Вона вже відчувала, що відходить із цього світу, і не хотіла такому генієві заступати дорогу. Вона вірила в Франка, їй подобалась його творчість. А після того вона і скоро померла», – каже вчений.
Юзефа Дзвонковська прожила неповних 30 років. У травні 1892 року вона померла від туберкульозу. Поет їй присвятив кілька віршів і оповідань.
Коли в 70-х роках минулого століття старий цвинтар у центрі Івано-Франківська перетворили на сквер, представники інтелігенції просили зберегти 24 могили, серед яких і Юзефину. Тоді її не залишили. Лише у рік 150-річного ювілею Каменяра спільними силами мерії і місцевого польського товариства на місці могили поставити плиту.

Рубрика «Цікаво знати»
…У робочому кабінеті Івана Франка висів портрет «Дівчина з маком у волоссі». Припускають, що на ньому зображена Юзефа Дзвонковська.

1."ОЙ ТИ ДІВЧИНО" – зачитування учнем напам”ять
Вірш "Ой ти дівчино" музику до цієї пісні поклав Кос-Анатольський.
а) Які асоціації у вас викликає цей вірш.
б) Чому ліричний герой має всі підстави сказати
Ой ти, дівчино, ясная зоре!
Ти мої радощі, ти моє горе!

У вірші чудово передано нюанси нещасливого невзаємного кохання. Воно і щастя, бо не може не бути щасливим той, хто кохає. Воно й горе, бо почуття юнака не знаходять відгуку у серці дівчини.

- Прослуховування аудіо запису вірша

Учитель:А зараз ви почуєте вірш, що є перлиною не лише української, а й світової інтимної лірики. Поет висловлює найглибші, найщиріші почуття закоханого, почуття, які є святою таємницею двох. Геній поета підняв на хвилину завісу над цією таємницею, тож вислухайте цю сповідь серця з належною шаною до особистого найглибшого почуття людини.
«ЧОГО ЯВЛЯЄШСЯ МЕНІ У СНІ» – зачитування учнем напам’ять
Схвильованості почуттів відповідає ритм вірша, ми наче чуємо нерівне дихання людини,якудушать з трудом втамування сльози. Ліричний герой не може спинитися, він мусить викласти все до кінця, що мучить його.
а) Які рядки свідчать про внутрішню боротьбу героя, його душевні муки.
б) Які слова свідчать, що любов не знаходить у серці дівчини відгуку.

- Прослуховування аудіо запису вірша
3.„Явилась Третя – І очам приємно...” ЦЕЛІНА ЗИГМУНТОВСЬКА

-Що вам говорять ці слова? Про кого вони?

    Одна з найромантичніших історій із життя Івана Франка — це його кохання до шляхтички Целіни Журавської. Прекрасну дівчину з голівкою грецької богині він уперше побачив і закохався в неї за прозаїчних обставин — вона сиділа за касовим віконцем, бо служила на пошті у Львові. Щоб бачити її знов і знов, поет неодноразово писав сам до себе листи і сам їх відбирав.Але гордовита красуня не могла покохати ”русина” з рудим волоссям у вишиваній сорочці і простими манерами. Оця нерозділена любов мучила поета багато років.

  Благоговійно схиляючись перед своїм ідеалом, Іван Якович писав: ”Я не тебе люблю, о, ні, люблю я власну мрію!”Цікаво, що, будучи цілковито байдужою до Франка і згодом до пам’яті про нього, вона намагалася його приязнь до себе та його ім’я усіляко використати за кожної ліпшої нагоди. Сина виганяють з гімназії — Франко допоможе, матеріальна скрута — він грошей дасть. Однак є кілька фактів, які цю жінку дуже підносять. Один з них: коли самотній письменник помирав від важкої хвороби (дружина Ольга Хоружинська на той час була у божевільні), вона прийшла у його помешкання і доглядала за ним...

Явилась третя – женщина чи звір?

Глядиш на неї – і очам приємно,

Впивається її красою зір.

То разом страх бере, душа холоне,

І сила розпливається в простір.

Спершу я думав, що бокує, тоне

Десь в тіні, що на мене й не зирне,-

Та враз мов бухло полум’я червоне.

За саме серце вхопила мене,

Мов сфінкс, у душу кігтями вп’ялилась,

І смокче кров, і геть спокій жене.

Минали дні, я думав: наситилась,

Ослабне, щезне… Та дарма! Дарма!

1. Проблемне питання: «Чим було  кохання для І. Франка?»

Відповідь на це питання ми знайдемо, прочитавши і проаналізувавши вибрані вірші із книги «Зів’яле листя», яка вийшла друком у 1896 році. Підзаголовок цієї збірки досить незвичний – «лірична драма». Вона поділяється на три цикли, образно названі «жмутками». До неї увійшла інтимна поезія, що створювалася впродовж попередніх десяти років і певною мірою відбила віддалені в часі моменти особистого життя автора.

Важко знайти у світовій літературі більш хвилюючу поетичну розповідь про страждання людської душі, зраненої життєвими негодами і нещасливим коханням, як збірка «Зів’яле листя». У передмові до видання І. Франко писав, що вміщені в ній вірші належать молодому чоловікові, який через любовну трагедію покінчив життя самогубством. Орієнтуючись на таку версію, Франко визначив жанр «Зів’ялого листя» як ліричну драму і передмову закінчив словами Гетевого Вертера: «Будь мужньою людиною і не йди моїм слідом». Але в дійсності вірші належать перу Франка, багато з них мають автобіографічний характер. Згадаймо драму особистого життя І. Франка, що яскраво постає в рядках поезії «Тричі мені являлася любов».

Бесіда з елементами дискусії
-З яких частин складається збірка?
«Зів'яле листя» — збірка творів Івана Франка. Вона є зразком інтимної лірики. Написана протягом 1886 - 1896 років і видана у 1896 році. Збірка також має назву «Лірична драма.Збірка має три «жмутки», де розкривається глибока душевна трагедія ліричного героя, викликана важкими обставинами громадського та особистого життя.
Перший «жмуток» передає трагедію нерозділеного кохання, його беззахисність та вразливість. («Так, ти одна моя правдивая любов», «За що, красавице, я так тебе люблю».) Ліричний герой не хоче згодитись з тим, що кохана йому відмовляє. Він то звинувачує в усьому обставини («Раз зійшлися ми случайно...»), то прагне здаватися збайдужілим («Я не надіюсь нічого...»), то вмовляє кохану зглянутися на його страждання («Не минай з погордою...», «Я не кляв тебе, о зоре»).Перший жмуток був присвячений першому коханню -  Ользі Рошкевич
Другий «жмуток» ліричної драми написаний переважно у народно-пісенній манері, тому багато віршів з другого «жмутка» стали улюбленими піснями та романсами («Ой ти, дівчино, з горіха зерня...», «Червона калина, чого в лузі гнешся?», «Чого являєшся мені у сні?» та інші). Митець намагається знайти в природі співзвучність своїм стражданням, розраду від них. Другий жмуток був присвячений Юзефі Дзвонковській.
Провідним мотивом поезій третього «жмутка» є пекельні переживання поета, спричинені нещасливим коханням. Третій жмуток був присвячений Целіні Зигмунтовській
Письменник Михайло Коцюбинський так писав про збірку „Зів´яле листя”«Це такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою почуттів і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу, чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв.
- Слово вчителя:  Робота в групах.

І група .

Визначте фольклорні та літературні риси, ознаки в поезії «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…»

Зробіть ідейно-художній аналіз у вигляді таблиці.

Назва	тема	герої	ідея	Худ. засоби

Фольклорні риси (приклади)	Літературні риси (приклади)
Вигук	Метафори
Поетичне звертання
Риторичні питальні та окличні речення
Зменшено-пестливі слова	Антитеза
Постійні епітети
Анафора
Фразеологізми

ІІ група .

Виконати ідейно-художній аналіз поезії «Чого являєшся мені у сні?»

Запишіть емоційні стани, їхню зміну послідовно, за строфами: біль, страждання-образа, докір-прощення-біль як радість;

Назва	тема	герої	ідея	Худ. засоби

Фольклорні риси (приклади)	Літературні риси (приклади)
Вигук	Метафори
Поетичне звертання
Риторичні питальні та окличні речення
Зменшено-пестливі слова	Антитеза
Постійні епітети
Анафора
Фразеологізми

- ДРУЖИНА: ОЛЬГА ХОРУЖИНСЬКА  (учениця)
    Минуло майже десятиліття, перш ніж уже тридцятирічний Франко написав іншій жінці, своїй майбутній дружині, яку зустрів “за кордоном” — у Києві: ”повіяло свіжим вітром” і ”починається нова доба в моїм житті”. Ольга Хорунжинська закінчила Харківський інститут шляхетних дівиць, отримала диплом учителя, володіла французькою, німецькою і англійською мовами, чудово грала на фортепіано. Ця освічена жінка була йому вірною дружиною, народила трьох синів і дочку, писала статті, видавала журнал ”Життя і слово”, багато допомагала чоловікові у написанні та виданні творів, переживала з ним радість і горе. Саме вона спонукала Франка записатися до Чернівецького університету — і він здобув вищу освіту. А невдовзі за кошти дружини Іван Якович поїхав до Відня, де написав та захистив дисертацію і отримав диплом доктора філософії.

      Про їхній шлюб говорили, що це сокровенна мрія українського народу, розділеного кордоном, про возз’єднання Заходу і Сходу України. (Цікаво, що під час весілля наречений на викрик “Гірко” не знав що робити, адже в Галичині тоді ще такої традиції не було). Але Іван Франко у листі своєму другові Агатангелу Кримському зізнався: ”З теперішньою моєю жінкою я одружився без любові, а з доктрини, що треба оженитися з українкою (себто наддніпрянкою), і то більш освіченою курсисткою... Но то дарма. Судженої і конем не об’їдеш”.
- Своїй дружині Франко не присвятив жодного вірша.
Окрім жінок, яких Франко уславив у своїй збірці були й інші жінки це і Уляна Кравченко,і Ольга Білінська, Климентія Попович..
- Ви запитаєте, а же склалась доля Жінок Франка?
Рубрика «Цікаво знати»
Жодна жінка, яка мала стосунки з Франком, потім не була щаслива. Трагічною є й пам’ять про них. Внучка Ольги Рошкевич Марія,, і розповідала, що бабця до кінця свого життя дуже шкодувала за Франком, не любила свого чоловіка і вважала себе дуже нещасливою. Вона дуже рано овдовіла ,повністю відкинулася від світу — ні до кого не ходила, не хотіла нікого в себе приймати, а тільки сиділа і перечитувала листи Франка, що їх просила рідних покласти, коли помре, їй у домовину.

     Попри те, що Уляна Кравченко вийшла заміж, її творчість постійно пов’язана з Франком і подекуди має фатальні риси. Жахливо склалася доля Климентії Попович, яка теж вийшла заміж, але її чоловіку постійно здавалося, що вона недодає йому уваги, тож він страшенно з неї знущався — Климентія зійшла з розуму, коли її чоловіка просто так, як попа, розстріляли в неї на очах. Надягнувши ковдру на голову, вона пішла блукати селами і померла в Новосілках, де була похоронена як приблуда. Ольга Білинська так і не вийшла заміж, хоча мала гарні варіанти, і сьогодні навіть не знаємо, де її могила. Швидко зійшла зі сцени життя Юзефа Дзвонковська, так нічого й не лишивши по собі, навіть фотографії,. Целіна померла на початку 40-х років, але де її могила — не відомо.
Дивним незвичним залишається те, що після смерті Івана Франка Ольга , дружина Франка товаришувала з Ольгою Рошкевич і Целіною.

Учитель: Три «жмутки» - три періоди любові, кожен з яких починається якимсь фактом, якоюсь подією. Зустріч, знайомство, любов ліричного героя, і «не надійся нічого» з уст героїні, - зміст першого «жмутку». Другий «жмуток» - смуток за втраченим, оплакування. Третій – відчай за втраченим назавжди, коли вже нічого чекати, після чого вже не варто жити…

Франко був зобов’язаний жити і творити, бо таке палке серце не має права на душевну безнадію. Кохання – вічне! Ми переймаємося духовним станом поета, а тому, спілкуючись з поезією митця, збагачуємо власний духовний світ, урізноманітнюємо його, ошляхетнюємо. У такий спосіб відбувається розвиток людяного в людині.

Учитель: Жінка, котра була поруч… Ольга Хоружинська

Франко. З теперішньою моєю жінкою я оженився без любові, а з доктрини, що треба оженитися з українкою, і то більш освіченою, курсисткою. Певна річ, мій вибір був не архіблискучий, і, мавши іншу жінку, я міг би розвинутися краще і доконати більшого, ну та дарма, судженої конем не об’їдеш.

Інсценізація. Ольга Хоружинська  (роль  «Я – героїня»).

    Я - Ольга Хоружинська - дружина Франка. Хай наш шлюб, можливо, й не був дуже щасливим для обох, але обоє, я – Ольга Федорівна та Іван Якович шанували, розуміли й підтримували одне одного, обоє, як могли, долали неймовірні труднощі, на які тодішнє суспільство прирікало родину бунтівливого генія, обоє були гарними батьками своїм дітям. Я своєю любов’ю прагнула оберегти поета від жорстокості навколишнього світу. Але сталося так, що цей світ немилосердно помстився й мені…

Франко.

Я не тебе люблю, о ні,

Моя хистка лілеє,

Не оченька твої ясні,

Не личенько блідеє.

Я не тебе люблю, о ні,

Люблю я власну мрію,

Що там, у серденьку на дні,

Відмалечку лелію

Проблемне запитання: Як розуміти такі слова поета?

Учитель: Це образи жінок, кохання у Франка зливаються в один – мрію, Музу, пісню, ідеал – далекий та ясний.

- Якими словами звернеться Франко до своєї дружини? (Франко скаже: «Спасибі тобі, моє сонечко!»)перегляд  відеофрагменту

14. «Незакінчене речення»

-«Після перегляду відео фрагменту мене вразило…»

-«Збірка поезій «Зів’яле листя» для мене…»

-«Я зрозумів (зрозуміла), що поезія…»

Творча хвилинка . Зачитування творчих робіт учнів, сенканів.

Індивідуальні завдання творчого характеру.

1.Скласти есе:

1. «Поетичний образ коханої в «Зів’ялому листі» І.Франка.

2. Трагедія закоханого серця у збірці І.Франка «Зів’яле листя» (міні-твір-роздум).

2. Створення сенканів до слів: кохання, краса, почуття, любов.

Алгоритм складання сенкану такий:

1. іменник – назва поняття.

2 .прикметники – опис поняття.

3. дієслова – визначення дії.

4.Фраза з 4 слів, яка виражає ставлення до теми.

5. Слово – синонім, у якому висновок.

3. Створення акровірша  за літерами   ЗІВ̕ЯЛЕ ЛИСТЯ

Бесіда-гра «У світі афоризмів»  (випереджувальне завдання)

(учні зачитують афоризми про кохання, які заздалегідь підготували).

Кохати – означає бажати іншому того, що вважаєш за благо, і бажати притому не заради себе, але заради того, кого любиш, і намагатися по можливості доставити йому це благо.                                                                                                                 

                                                                                                                           Аристотель

Кохайте один одного, але не перетворюйте любов у ланцюги. Нехай краще вона буде хвилюючим морем між берегами ваших душ. Співайте, танцюйте разом та радійте, але нехай кожен з вас буде самотнім, як самотні струни лютні, хоча від них виходить одна музика.

Джебран Халіль Джебран

V. Підсумок уроку

Експрес – контроль.

1.Як ви розумієте назву збірки?

2.Що приваблює вас у збірці «Зів’яле листя»?

3.Які духовні цінності утверджує митець у кращих поезіях збірки?

4.Про що свідчать вірші «Зів’ялого листя»: слабку волю чи силу духу ліричного героя, а отже, і самого Франка?

1. Метод «Мікрофон»

Повертаємось до проблемного запитання: Чим є кохання для Франка?

Чи може бути кохання без страждань?

Учитель. У Монтеня є одна нехитра історія. Існувала країна, де цар у новорічну ніч посилав підданим у дарунок вогонь з власного вогнища. Уявіть: новорічна ніч, дім з погашеними вогнями в очікуванні царського дарунку, а потім… сузір’я вогнів, що освітлюють небо!

Чекайте і ви цього милосердного вогню – вічного і благородного вогню кохання. А коли це почуття прийде до вас, хай вам допоможуть твори І.Франка. Читайте Франка завжди. Читайте, коли вам сумно чи радісно, бо почуття, вкладені автором у рядки творів, настільки сильні, що «сто тисяч літ горіть готові» і зігрівати нас.

Кохайте і будьте коханими. Пишіть листи своїм коханим. Нехай це святе почуття буде для вас щастям…

2.Рефлексія

Чи справдились ваші очікування? (учні з «листочків» зачитують свої очікування).

Заповнення картки самооцінки групової роботи учнів.

Оцінювання	Склад групи
Працював найкраще (11-12 б.)
Працював дуже добре (10 б.)
Працював добре (7-9 б.)
Незначний внесок у працю (4-6 б.)
Майже не працював (1-3 б.)

Домашнє завдання (на вибір)

1)Підготувати міні-твір: «Кохання – щастя чи в’язниця,

Бог від якої заховав ключі…»

2)Написати твір-відгук про урок, почавши його словами « Збірка «Зів’яле листя» І.Франка для мене…».

3) Прочитати твір «Сікстинська мадонна», «Сойчине крило».

Тема:      Жіноча доля  у житті і творчості Т.Г.Шевченка. https://super.urok-ua.com/konspekt-uroku-ukrayinskoyi-literaturi-dlya-9-go-klasu-na-temu-zhinocha-dolya-u-zhitti-ta-tvorchosti-t-g-shevchenka-poema-katerina/

                Поема «Катерина»

Мета: поглибити знання учнів про творчість Т.Г.Шевченка, про його

            життєво-творчий шлях, розвивати вміння працювати у групах,

            парах, розглянути роль жінки у житті та творчості письменника,

            пояснювати особливості  його автобіографічних поезій, глибше

            зрозуміти внутрішній світ поета, прагнення до простого людського

            щастя, арґументовано відстоювати власну позицію,

            виховувати інтерес до  української  книжки.

Тип уроку:  урок-телепередача (засвоєння нових знань )

Обладнання:  портрет письменника, хронологічна таблиця

                           життєво-творчого шляху поета , «Кобзар»,

                           міні-бібліотечка творів  Т.Г.Шевченка,

                          словник літературознавчих термінів,

                          учнівські проекти, мультимедійна презентація

                          до уроку, дидактичний матеріал

Очікування:  вміти аналізувати прочитане, робити літературний паспорт твору, висловлювати власну думку, доводити й обґрунтовувати; уміти характеризувати героїв твору за допомогою наведення прикладів цитат.

                                              

Хід уроку

І  Організаційний момент

   Епіграф:                                                                  Твоє ставлення до жінки – дзеркало твоєї моральності.                                                                                                                                                                        В.Сухомлинський

Все упованіє моє на тебе, мати, возлагаю,

Пренепорочная, благая!

Т.Шевченко

ІІ Актуалізація опорних знань учнів

Учитель: Доброго дня, дорогі учні, гості нашої телепередачі. Я, відома вам, незмінна ведуча наших уроків Наталя Миколаївна. Пропоную вашій увазі традиційне актуальне інтерв'ю, яке допоможе вивчити ваші читацькі інтереси.Прошу дати відповіді на запитання.

1.      «Мікрофон».

-Чому сучасні діти надають перевагу: книжці чи комп'ютеру? А ви?

-Чи любите ви читати? Яка книжка є вашою улюбленою?

-Про що любите читати?

-Яких українських письменників ви знаєте?

-Чи достатньо на ваших книжкових полицях українських книжок?

- Які саме є у вас?

На мультимедійній дошці демонструється слайд з діаграмою «Наші інтереси».

  Цілі  уроку:

*Дізнатися більше про…

*обмінятися думками про…

*повторити теоретичний матеріал…

*вчитися висловлювати власну думку…

*аналізувати  почуте та прочитані твори …

*знаходити арґументи і робити висновки…

Учитель: За даними соціологічного опитування учнів 9-А класу стало відомо, що перевагу ви надаєте комп’ютеру, більше читаєте твори зарубіжних письменників і майже стовідсотково любите твори Т.Шевченка.

-          Як , на вашу думку, можна підвищити інтерес до української книжки ? (Учні висловлюють свої думки  щодо поставленої проблеми)

Учитель: А на мою думку, одним із таких шляхів є створення повноцінного дитячого каналу, який би популяризував твори українських письменників.

Яким би ви хотіли бачити цей канал? (цікавим, пізнавальним, веселим).

 ІІІ Оголошення теми, мети, завдань уроку

(Слова вчителя супроводжуються  показом  слайдів  - назви дитячого телеканалу «Творчість  українських  письменників», а також анонсом телепередач.

Учитель: Отож, сьогодні ми презентуємо дитячий телеканал «Творчість  українських  письменників». Пропоную вашій увазі анонс телепередач . Протягом  чотирьох тижнів у зручний для вас час ( у ці дні  і  у цей час за розкладом уроки української  літератури):  у  понеділок  з 12.20  до 14.00

ми будемо зустрічатися  в ефірі цього дитячого каналу, де  глибше познайомимося з творчістю  письменників  XІX ст.

      Сьогодні в ефірі перша передача  цього циклу. Протягом трьох програм ми знайомитимемось з творчістю одного із найвідоміших письменників багатьох поколінь – Т.Г.Шевченком. ( Учні  записують тему уроку, яка проектується на дошку, а вчитель повідомляє мету уроку)

ІV  Мотивація навчальної діяльності учнів

1.Обмін думками про творчість Т.Г.Шевченка

Учитель:  участь у телепередачі беруть учні , літературознавці, мистецтвознавці,  біографи, …

-Чи правда,що творчість Т.Шевченка була цікавою для різних поколінь?

-Діти, а чи цікаво було читати твори Шевченка? Які з них запам’яталися найбільше?

-У  чому ж секрет популярності? Можливо, в особі самого автора?

- А яка, на вашу думку, роль жінки у сучасному суспільстві?

( вчитель на слайді показує схему асоціацій )

 Жінка  -  це  і мати, і сестра, і подруга, і донька, і кохана, і муза, і дружина…

         Сьогодні у захисті творчих проектів наших груп  ми з’ясуємо, яким є ідеал жінки у баченні Т.Г.Шевченка.

2.      Групова проектна діяльність учнів ( випереджувальне завдання )

1 група : біографи (досліджували біографію Шевченка , подати її у вигляді слайдів );

2 група: мистецтвознавці ( визначити , які жінки зустрічалися у життєвому шляху Т.Шевченка, як вплинули на його світогляд);

3 група: літературознавці (дослідити творчість Шевченка, проаналізувати твори, присвячені цим  жінкам).

І група : Біографи

Дослідивши біографію Т.Шевченка, ми умовно розподілили її на чотири періоди:

-          дитячі та юнацькі роки ( 1814-1831рр.);

-          Петербурзький період (1831-1847рр.);

-          період заслання (1847-1857рр.);

-          останні роки життя(1857-1861рр.)

9 березня 1814р. в родині селянина- кріпака  народився син Тарас.

У 1815р. родина переселяється в с.Кирилівку Звенигородського повіту Київської губернії.

1822р. – Тараса віддають учитися у сільську школу до дяка-вчителя Павла Рубана ( Совгиря ).

У серпні 1823р. померла мати Тараса.

У березні 1825р. пішов з життя батько.

!825-1828рр. – наймитує у дяка, служить погоничем у попа, влітку пасе череду, наймається учнем до маляра.

1828р. – Тараса забирають до поміщика Енгельгардта кухарчуком, потім козачком.

1829р. – разом з іншою челяддю Тарас їде до м. Вільно, де навчається  малювати й вивчає  польську мову.

У лютому 1831р. Енгельгардт вийшов  у відставку і переїхав до Петербурга.

Учитель:  Наше ставлення до жінок багато в чому визначається тим, як батько ставився до матері, матір до сина , а сестра до брата. Стійкість цих перших дитячих вражень цілком зрозуміла, адже найсильніші емоції дорослого життя не можуть конкурувати з першими безпосередніми враженнями дитини, яка пізнає світ. Отож, сьогодні у нашій студії піде мова  про тих перших жінок, які багато в чому зумовили долю Тараса Шевченка.Про це нам розповість група  мистецтвознавців.

ІІ група :Мистецтвознавці

      1. Мама – Катерина Шевченко (Бойко).

 Вийшла заміж за кріпака Григорія Грушівського-Шевченка у 1802р. Її тато був козачком, але життя склалося так, що волю було втрачено. А дочка народилась кріпачкою.Немає сумнівів, що батькова туга за втраченою свободою вплинула на формування  цієї жінки в дитинстві, роздмухуючи найнеймовірніші романтичні фантазії та мрії. В 19р. вона вийшла заміж за Григорія. Але шестеро дітей! Якщо дочку Катерину та старшого сина Микиту Катерина З Григорієм ще встигли «поставити на ноги», то Тарас і менші: Йосип, Ярина та сліпенька Марія – зазнали і знущань мачухи, і гіркого сирітства.

     Але ще за життя мама дала майбутньому поетові  головне  - любов та материнську ніжність, без відчуття яких так легко можна було озлобитися на весь світ і ніколи не зазнати кохання.

      Родина Катерини та григорія Шевченків була не найбіднішою, але всього треба було досягати повсякденною важкою працею.Дуже дошкуляли родині і правителі поміщика, генерал-лейтенанта Енгельгардта, що засвідчують архівні документи, з яких відомо, що кріпаки нерідко тікали з села, роками не повертаючись  додому. Чумакування Григорія було різновидом такої «втечі», а з іншого боку відкривало світ, додавало певної фінансової стабільності . Для Тараса це означало зростати під впливом матері, яка його любила і поволі згасала. Це відбилося у подальшому поетовому житті,бо хіба можна вважати справедливим світ, який тяжкою працею зводить матір у могилу.

  2.Сестри.

  Один із найніжніших споминів пов’язаний із сестрами.Старша сестра Катерина – терпляча та ніжна нянька. Її з теплотою та ніжністю згадує поет протягом свого життя. Через рік після смерті матері вона вийшла заміж за кріпака Антона Красицького в сусіднє село Зелена Діброва.Саме до їхньої хати часто тікав Тарас, коли йому ставало нестерпно.

   По-особливому  ставився Тарас до сестри Ярини. Почуття ніжної любові до неї зберіг до кінця життя, недарма навесні 1859р. шевченко здійснив давню мрію – відвідати рідні місця. У квітні поет приїжджає до рідного села Кирилівки. З братами залишався не надовго, але із сестрою своєю, Яриною, пробув кілька днів.

3.Інсценізація  уривка з твору  «Мені тринадцятий минало…»

( малий Тарас  і Оксана  Коваленко ).

4.Оксана Коваленко ( повідомлення учнів).

Перший поцілунок Шевченка вийшов трохи гірким через сльози.Малий кріпачок переживав свою чергову  підліткову депресію, сховавшись від усіх на пасовищу за Кирилівкою. Спогад про ой поцілунок, яким висушила Оксана його сльози, згодом з’явився в одній із рідкісних ліричних поезій Шевченка.

     Оксана Коваленко була на три роки старшою від поета і мешкала по сусідству.Матері, дивлячись на забави своїх дітей, думали, що все з віком перейде.Але дитяча симпатія та підліткова закоханість не переросли  у справжнє і глибоке почуття. Забракло часу . 15-річний  «козачок» Тарас у валці свого пана  Енгельгардта мусив поїхати до Вільно. Розлука була несподівана і тривала , тож своє перше кохання залишалось тільки згадувати і малювати.

    У нього довго не виходило намалювати з пам’яті Оксану. Замість милого личка малої кріпачки на папері під його олівцем проступали обличчя прекрасних дам, які Тарас міг  довго роздивлятися і перемальовувати з театральних афіш  чи  паркових скульптур, яких досить було у великому місті. Так з’явився портрет «Погруддя жінки», в якому вгадуються риси французької актриси Адріани Лекуврер.

      Оксана Коваленко не стала довго дівувати, чекаючи певернення додому свого Тараса, зрештою до Кирилівки Шевченко приїхав через 14р. – уже як вільна людина, здібний столичний художник та поет. На той час Оксана вже три роки була одруженою і бавила двох доньок, народжених від кріпака Кирила Сороки.

    Тарас не надто переймався втраченим коханням. Життя тільки починалося. А він був уже відомим автором неперевершених поезій  і  портретистом. Його столичні знайомства відкривали йому двері на бали та прийоми, які влаштовували в Україні провінційні аристократи.

ІІІ група: Літературознавці

1.  Ми дослідили поезії Шевченка, які присвячені цим жінкам. Образ матері зустрічається у поезіях Т.Г.Шевченка дуже часто.

    Мотив непорочного, чистого, свіжого, яв вранішні роси на вишневому цвіті, сумління надав Шевченковому слову тієї теплоти, ніжності, незрадливості – рис, якими природа наділила  найвищу істоту серед людей – матір.

І невипадково з мотивом сумління  в  поезії Великого Кобзаря  зв’язаний той центральний образ, у якому найчастіше мистецтво реалізує високу ідею, - образ матері з дитиною на руках. Спираючись на народне уявлення, Шевченко оновив сам образ матері, подібно до того, як садівник оновлює квіти троянд, надаючи їм ще чарівнішого квітування і пахощів:

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

2. Про жінку-матір поет говорить зворушливо, уславлює її, порівнюючи з Богородицею.

І перед нею помолюся,

Мов перед образом святим

Тієї матері святої,

 що в мир наш Бога принесла.

  У іншій своїй поезії поет згадує свою матір з болем, з тугою:

Не називаю її раєм,

Тії хатиночки у гаї

Над чистим ставом край села.

Мене там мати повила

І ,повиваючи, співала,

Свою нудьгу переливала

В свою дитину…

 Що є величнішим від образу матері? Що є благородніше від вдячності сина своїй матері? І образ матері, і почуття любові сина до неї в однаковій мірі святі для Шевченка.

   Сестрам Тарас Григорович також присвятив свої твори. Про Катерину він з теплотою та ніжністю згадує у повісті «Княжна». Свої враження про зустріч у 1859р. із сестрою Яриною він описав у поезії «Сестрі».

3.      Змалку у житті поета була ще одна дівчина – сусідка Оксана Коваленко:

Ми вкупочці колись росли,

Маленькими собі любились,

А матері на нас дивились

Та говорили, що колись

Одружимо їх…

У вірші «Мені тринадцятий минало» Шевченко змальовує зворушливий епізод, що трапився у житті голодного самотнього сироти, Оксана Коваленко своїм поцілунком розрадила малого Тараса.

    Цей образ пізніше опише у поемі «Мар’яна-черниця», присвяченій Оксані. Цей образ мав неабияке значення для поета. Недаремно ця ж Оксана згадується у поезії «Три літа», «Не молилася за мене». Це ім’я носили й інші його героїні ( дочка сліпої з однойменної його поеми ).

Колективна робота

Виразне читання поеми «Катерина». Сюжет,композиція. Проблематика. Ідейно-художній аналіз твору. Образи поеми.

Цитатна характеристика героїні.

Проблемне питання: Суспільство і моральні принципи. Чому самогубство?

 

Складання ґрона до образу Катерини.

Учитель: 

      Дитячий канал буде об’єднувати дітей за інтересами, адже мета його  - навчати, розвивати мислення, логіку, уяву. Отож, попрацюємо в парах за інтересами.

 Робота в парах за інтересами

І пара:

Пригадує   улюблені твори Т.Г.Шевченка. Чи  можна назвати їх актуальними у даний час? Свою думку арґументуйте. Звірте з міркуванням наших груп, що завітали на телепередачу.

ІІ  пара:

Пригадайте, що називається баладою, які основні ознаки цього  жанру? Які балади Т.Шевченка ви читали?

ІІІ  пара:

Ознайомтесь із теоретичним матеріалом «Використання образів-символів у творах Шевченка».  Наведіть приклади з творів.

І група: Біографи

Петербурзький  період  (1831-1847рр)

9 лютого 1831 року Шевченко прибув до Петербурга.

У1832 році  Енгельгард  законтрактовує  Шевченка на чотири роки майстрові Петербурзького  малярного цеху В. Ширяєву.

1838 рік –Тараса Шевченка викуплено з кріпацтва.    

Цього ж року він стає вільним слухачем Академії  мистецтв у Петербурзі.

1840 рік вийшов здруку «Кобзар» -перша збірка поезій Шевченка.

1843,1845 рік –відвідує Україну.

1847 рік-був заарештований  за  участь у таємному гуртку-Кирило-Мефодіївському братстві.

ІІ  група : Мистецтвознавці

     На одному з балів у 80-річної поміщиці Тетяни Густавівни Волховської в

 се­лі Мойсівці Шевченко познайомився з дружиною відставного полковника Ганною Закревською.   Вона була дружиною поміщика Платона Олексійови­ча Закревського, полковника у відставці, одного з братів-власників с. Березо­ва Рудка.

      З сімейством Закревських Шевченко познайомився 29 чи 30 червня 1843 ро­ку на балу у поміщиці Тетяни Волховської в селі Мосівка, куди поет приїхав разом з Гребінкою. Потім Шевченко кілька разів 1843 та 1845-47 рр. бував у Бе­резовій Рудці в гостях у братів Закревських, де написав кілька портретів членів родини. Брат чоловіка Ганни, Віктор Олексійович, дідич Пирятинського повіту       гусарський ротмістр у відставці, був організатором і старійшиною «товари­ства   мочемордія».

      21-річна пані полковникова пробудила у Тарасові чуттєві порухи серця. І полковник Закревський запросив молодого художника до свого помістя в Березову Рудку, щоб той намалював портрети його сімейства, Шевченко з охо­тою погодився. Тарас малював родину Закревських неквапливо, щоб довше бу­ти поруч із вродливою жінкою.

      Ще один тимчасовий притулок у той час Шевченко знайшов у  Варвари Рєпніної  в містечку Яготині. Княжна Варвара Миколаївна була людиною розумною, освіченою, володіла багатьма мовами, була талановитою письменни­цею. Ще на тому балу у старої Волховської Шевченко вперше з нею зустрівся. Жінка загорілася несподіваним коханням до поета і запропонувала йому по­жити у своєму помісті. Проте вона була на шість років старшою від Тараса, і той, скоріше, сприймав її як свою опікунку. А княжна натомість своїх почуттів не приховувала. Зізнавалася у коханні до Шевченка в листах. Подарувала йому власноруч сплетений шалик. Навзаєм він подарував їй свій автопортрет. У Яго­тині Тарас прожив десь із півроку, а потім знову повернувся до Петербурга. Во­ни залишилися добрими друзями на все життя.

Захоплювався Шевченко також і німкенею Марією-Амалією  та Феодосією  Кошиць , з якою мав намір одружитися. Але не склалося.

ІІІ   група: Літературознавці

1-й учень: Багато захоплень було у житті Т. Г. Шевченка. Але в його пое­зії можна знайти згадки лише про трьох: Оксану Коваленко — об'єкт дитячого кохання; Ганну Закревську — об'єкт молодечого флірту; Ликеру Полусмакову — об'єкт пізнього захоплення.

      Ганну Іванівну Закревську Шевченко назвав в одному з листів «Ганна врод­лива». Марієтта Шагінян вважає, що це було «справжнє, єдине кохання» Тараса Шевченка: «все раніш пережите є немовби прелюдією, а все пізніше — немов­би логічним його наслідком».

Ганною Іванівною Шевченко був захоплений. їй при першій зустрічі з Тара­сом Григоровичем йшов двадцять перший рік. Молода мати двох дітей, вона ча­рувала своєю вродою багатьох.Чи могло бути щасливим те поетове кохання?Тільки пізніше, вже на Кос-Аралі, Шевченко напише дві поезії, які присвя­тив Ганні: «Г. 3. («Немає гірше, як в неволі...»)», і «Якби зострілися ми знову». Кохання подарує йому хвилини солодких спогадів, переповнюватиме ніжністю й елегійною зажурою. До коханої жінки поет звертається подумки з найчисті­шими словами. «Моя єдиная», «воленько моя», «рожевая зоре», «мій покою», «моє свято чорнобриве», «моє серце», «доленько»...

Ось як пише Шевченко про кохану у поезії «Г 3. («Немає гірше, як в неволі...»)»:                                                                                                              

І ти, моя єдиная,

 Встаєш із-за моря,

З-за туману,

слухняная рожевая зоре!

 2-й  учень: Неймовірно ніжно говорить поет про свою Музу. Він викликає її образ, благає долю подарувати йому, вигнанцю, короткий спалах щастя, — і диво збувається! Він мовби розмовляє з коханою в мить найвищої сердечної до­віри. Згадує-розпитує про «старесеньку матір» і її «веселих гостей». Милується своїм «святом чорнобривим».

     І тільки одного разу промайне у вірші ледь вловима прикра тінь. Легкий, на­перед вибачливий докір за кокетство, змішані з печаллю ревнощі чуються у за­питанні, що вихопилось із кос-аральської далечі: чи й «досі чаруєш людські ду­ші» своїми чорно-голубими очима, чи й досі милуються її гнучким станом?

      Вражає епітет, використаний Шевченком, «очима аж чорними — голубими». На портреті Ганни Закревської, написаному Тарасом Шевченком у 1843 році, притягують до себе передусім очі. Вони справді незвичайні. На жодному ін­шому з портретів Т. Шевченка немає таких очей, такого погляду. Шевченко-художник допоміг Шевченкові-поету зберегти у вірші цю дивовижну гру чорно­го й голубого кольорів.

     У іншій поезії «Якби зострілися ми знову» поет мріє про зустріч з коханою і при цьому боїться, що Ганна не пам'ятає його. Але ще більше боїться, що во­на відвернеться від нього:

Якби зострілися ми знову,

Чи ти злякалася б, чи ні?

 Якеє тихеє ти слово

Тойді б промовила мені?

Ніякого. І не пізнала б.

 А може б, потім нагадала,

 Сказавши: «Снилося дурній».

             ♦ Період заслання (1847-1857рр.)

І   група:  Біографи

5 квітня 1847 року на переправі біля Києва Тараса Шевченка було заарештовано.

ЗО травня 1847 року Шевченкові оголошено вирок про заслання «із забороною писати й малювати»

У травні 1848 року поет зарахований до складу експедиції, яка досліджувала Аральське море.

З жовтня 1848 до початку січня 1849 року експедиція зимувала на Кос-Аралі.

23 квітня 1850 року Шевченка заарештували за порушення царської заборони писати й малювати.

травня 1857 року було дано офіційний дозвіл звільнити Шевченка з військової служби зі встановленням за ним нагляду й забороною жити в станціях.

серпня 1857 року Шевченко виїхав із Новопетрівського укріплення, маючи намір осе­литися в Петербурзі.

ІІ  група: Мистецтвознавці

      Десять років солдатського побуту остаточно скалічили особисте життя поета. Замість вишуканого товариства він мав компанію офіцерів, замість вродливих панянок — оточення замурзаних казашок. Шевченкові минав 44-й рік, коли но­вий імператор підписав указ про помилування, а поет уже почувався страшен­но старим чоловіком. Тарас ще й відпустив собі кошлату бороду, з якою справ­ді скидався на старезного діда. Але, як то буває, мріяв про молоденьку, гарну дружину.

       Повертаючись до Петербурга, Шевченко на декілька місяців зупинився у Нижньому Новгороді. Саме тут знайшов поет дівчину, яка здалася йому мрією всього життя. Вперше він побачив її на театральній сцені 13 жовтня 1857 року.

      16-річна актриса Катя  Піунова  здавалася йому ідеалом жіночої вроди.

Заради її театральної кар'єри він викликав до Нижнього знаменитого акто­ра Михайла Щепкіна, і той упродовж трьох днів грав у спектаклях разом з нею. Про її акторську гру Шевченко написав захоплюючу замітку до місцевої газети, юку згодом передрукувала московська преса.

     Але молода актриса виявилася невдячною, а, може, просто не наважила­ся пов'язати своє життя з модним, але скандально відомим художником, який майже на тридцять років був старшим від неї.

ІІІ  група:Літературознавці

1-й учень: Перебуваючи на засланні, Т. Г. Шевченко продовжує писати. Відірваний від друзів, звичного життя, він згадує рідну домівку, матусю.

В цей період він пише вірш «Садок вишневий коло хати...».Який спокій огортає нас, коли читаєш поезію! Саме у цей період, на нашу думку, Шевченко задумується над створенням власної домівки, сім'ї. Він мріє знайти жінку, з якою збудував би щасливе і мирне життя.

      Через усе життя проніс Тарас Шевченко образ Оксани, який став його му­зою. У 1850 році він пише поезію «Не молилася за мене...», у якій він мріє про тихе сімейне щастя з цією дівчиною.

     Отже, образ дитячої любові поета переріс у своєрідний образ-мрію про дру­жину, сім'ю, дітей. Шевченко мав вимріяний образ дівчини, з якою він хотів би одружитися. Саме цього образу він і шукав у тих, у кого закохувався пізніше.

♦ Останні роки життя (1857—1861 рр.)

І  група  : Біографи

1 березня 1858 року губернатор Нижнього Новгорода видав поетові офіційне розпоря­дження про дозвіл проживання в Петербурзі.

27 березня 1858 року Шевченко прибув до Петербурга, порушує клопотання про дозвіл на видання збірки свої поезій.

В цьому році написав «Сон» («На панщині пшеницю жала...»), «Я не нездужаю нівроку».

24 січня 1859 року знайомиться з Марко Вовчком.

26 травня 1859 року виїхав на Україну.

Червень-липень 1859 року біля Прохорівки поета заарештували за антиурядові розмо­ви з селянами.

14 серпня 1859 року виїхав із Києва.

7 вересня 1859 року повернувся до Петербурга.

У 1859 році написав поему «Марія», поезію «Марку Вовчку», «Ісаія. Глава 35», «Се­стрі».

Січень 1860 — вийшов із друку «Кобзар».

2 вересня 1860 року рада Академії мистецтв присвоює поетові почесне звання академіка-гравера. Написав «Світе ясний! Світе тихий!», «О люди! люди небораки!».

Січень-лютий 1861 року — тяжко хворіє.

26 лютого (10 березня н.ст.). 5 година ранку — смерть Шевченка

ІІ  група: Мистецтвознавці

    Останнім коханням поета була ще одна молода, 19-річна дівчина — Ликерія  Полусмакова.

     Ликера — Полусмакова Ликера Іванівна (1840 — 1917), наречена Шевченка. Народилася в селі Липів Ріг Ніжинського повіту Чернігівської губернії (нині — Ніжинського району Чернігівської області), була кріпачкою поміщиків Мака­рових, залишилася сиротою. Привезена до Петербурга 1859 р. й відпущена на волю. Слугувала в домі В. Я. Карташевської — сестри Шевченкового знайомого М. Я. Макарова, де Шевченко познайомився з нею на початку 1860 року.

       Простакувату дівчину Тарас зваблював дорогими подарунками. Шевченко накупив їй суконь, капелюшків, туфель, перснів, сережок з медальйонами, ко­ралів і навіть Євангеліє в білій оправі із золотими краями. Тільки за один день (З вересня 1860 року) він витратив на презенти понад 180 рублів! Але крутійка не захотіла залишати столичного життя і переїжджати в Україну, щоб жити у селі. Вона покинула поета і вийшла заміж за перукаря Яковлєва.

       Лише в 1904 році, по смерті свого пияка-чоловіка, Ликерія Яковлєва-Полусмакова, залишивши дітей в Петербурзі, приїхала до Канева і щодня приходила на могилу Шевченка.

      Відвідуючи меморіал, у книзі відгуків одного разу вона залишила розпачливий запис: «У травні 1905 року приїхала твоя Ликера, твоя люба, мій друже. По­дивись, подивись на мене, як я каюсь...».

ІІІ   група : Літературознавці

1-й учень: У цей час у творчості Шевченка знову з'являється образ мате­рі. У 1858 році він пише поезію «Сон», яку присвятив Маркові Вовчку. Думка­ми він лине до матері", вільної жінки, що випещує вже не раба, не кріпака. Во­на мріє про щасливе майбутнє для своєї дитини:

І сниться їй той син Іван

І вродливий, і багатий,

Не одинокий, а жонатий,

На вольній, бачиться, бо й сам

Уже не панський, а на волі...

     Ликері Полусмаковій Т. Г. Шевченко присвятив вірші «Л.» («Поставлю хату і кімнату...»), і «Ликері» («Моя ти любо! Мій ти друже!...»).

2-й учень: У останні роки життя поета особливо загострюється почуття самотності. У його поезіях бачимо безмежну тугу за рідним краєм, за друзями і за дружиною. Він знову мріє про сімейний затишок та тепло. У його творчості знову з'являється омріяний ним образ своєї хатини-домівки:

Поставлю хату і кімнату,

Садок-райочок насаджу.

Посиджу я і походжу

В своїй маленькій благодаті.

Та в одині-самотині

В садочку буду спочивати.

Присняться діточки мені,

Веселая присниться мати,

Давнє-колишній та ясний

Присниться сон мені  і ти!..

Ні, я не буду спочивати,

Бо й ти приснишся. І в малий

Райочок мій спідтиха-тиха

Підкрадешся, наробиш лиха...

Запалиш рай мій самотний.

Учитель:

  І сьогодні дитячий телеканал приготував вам сюрприз  - зустріч із письменником, він сам розповість вам про себе. Запрошуємо вас , Тарасе Григоровичу до студії на розмову.

1.Рольова гра «Зустріч з письменником»

( Учень розповідає від імені письменника цікаві моменти із життя , спогади супроводжуються фотографіями дитячого, юнацького та зрілого віку митця). Учні задають питання письменнику.

V Підсумок уроку

Учитель:   У своїх творах Т. Г. Шевченко оспівує скромну, просту жінку: матір, дружи­ну і дівчину. Він описує її такою, якою бачили очі, сприймали розум, серце, ду­ша. Його жінки — нещасні, самотні, знедолені, безталанні. В образі Шевченко-вої ідеальної жінки втілені риси сестри, матері і Оксани. Він бачив у ній вели­ку духовну красу, обожнював материнство, теплі родинні стосунки, уславлював  вірність і щирість в коханні і дружбі.

VІ Рефлексивно-оцінювальний етап

Учитель:  Сьогодні у нас був перший вихід  у ефір. Висловіть свої думки про те, чи справдилися ваші очікування від того, яким повинен бути дитячий канал. Чи була наша  сьогоднішня телепередача пізнавальною, цікавою ?.. Висловіть свої пропозиції, побажання каналу.

1.      «Незакінчене речення»

-Тепер я знаю, що Шевченко – не тільки поет-борець…

-Для Шевченка земне щастя – це…

-Найцікавішим на уроці було…

-Заслуговує похвали робота…

    Учитель:  І насамкінець я хочу висловити подяку за підготовку і проведення телепередачі всім присутнім у студії каналу «Творчість  українських  письменників XІXст.», а особливо самому  письменнику, групам біографів, мистецтвознавців, літературознавців, учням, що рацювали у парах.( учитель виставляє бали і арґументує їх).

VІІ  Домашнє завдання

Учитель:    Я  зрозуміла, що у наступному ефірі ви хотіли б зустрітися і поспілкуватися з героями творів Т.Г.Шевченка. А щоб наступна телепередача була  змістовна і цікава,  я пропоную попрацювати над такими завданнями по групах ( на дошку проектуються завдання по  групах : І – опрацювати балади ; ІІ – опрацювати поеми; ІІІ – інсценізація балади «Тополя» )

Індивідуальне домашнє завдання

Створіть діафільм улюбленого твору Т.Шевченка.

Інтерактивні вправи

http://www.lycem-do-dytyny.com/interaktyvni-uroky 
Контрольна робота №1. Українська література . 8 клас. Вступ. Усна народна творчість  https://plus.google.com/u/0/collection/Yt1c3

Пряма і непряма мова. 9 клас

http://svitppt.com.ua/ukrainska-mova/pryama-i-nepryama-mova.html

               Що таке есе? Як писати? 

http://schoolteacher.klasna.com/ru/site/ese--shcho-take-yak-pisat.html

https://plus.google.com/collection/Yt1c3

Тема: Подорож до осені. Головні та другорядні члени речення

Мета: закріпити набуті знання п′ятикласників про словосполучення, речення, граматичну основу, способи вираження головних та другорядних членів речення; формувати вміння виділяти граматичну основу та другорядні члени речення; розвивати творчі вміння побудови речень і зв′язних висловлювань; на основі мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до природи,  до рідного краю.

Тип уроку: урок закріплення знань.

Навчально-методичне забезпечення: підручник,  осіннє листя,опори,

                                                                   квіти,  дидактичний матеріал.

Епіграф:

Красива осінь вишиває клени

Червоним,жовтим, золотим.

Ліна Костенко

Хід уроку

І. Організаційний момент

Слово вчителя

1.      Посміхніться. Прийом  «Незвичайний початок»

-       Сядьте зручно! Усміхніться. Заплющіть очі й тихо промовте: «Я вчуся. Я хочу вчитися. Я працюю. Я готовий до праці». Налаштуємося на роботу.  Покладіть долоню на серце. Відчуваєте, як воно б’ється – теж працює. Таке маленьке, а так багато працює. От і ми попрацюємо на уроці. Ви все вмієте, ви все знаєте, ви розумні, творчі… Розплющіть очі.

- Любі діти! Подивіться, який сьогодні чудовий день. І сонечко ніби світить яскравіше, і ви сьогодні такі гарні, і урок у нас незвичайний, тому що на ньому присутні найближчі вам люди – ваші батьки.

- Подивіться на мене щирими очима. Подивіться в очі одне одному.

Хвилинка настрою. Смайлики

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1.    Чи  всі справилися з домашнім завданням?

2.    Зачитати двом учням д.з. вибірково.(Пройтися по класі і перевірити як виконали, похвалити)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

А  тепер діти, заплющте, будь ласка, очі і пориньте у чарівний світ осені, яка зараз владарює у природі

Осінь, осінь. Все розфарбувала,

Одягла довкілля в теплі кольори.

Я сьогодні, наче, в казці побувала

І мені всміхалось сонечко згори.

Все промінням сонячним залито,

Срібні павутинки натяглись в гіллі.

Це прощальні струни бабиного літа

І на них заграли вітри-скрипалі.

Осінь, осінь. Листя аж палає,

І така у небі чарівна блакить!

У верхів’ї сосен музика лунає,

А додолу з клена золото летить.

Надія Красоткіна

Подивіться на парти. Сьогодні в лісі справжній жовтневий листопад. Клени обсипаються від найменшого подиху вітерця і густо встеляють землю. Листя кружляло, кружляло і  впало на ваші парти, аби  надихнути вас, щоб ви  записали  сьогодні словосполучення, слова, речення про осінь, а дома написали твір про осінь…

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

Діти, запишіть у зошити дату, класна робота

Темою нашого сьогоднішнього уроку є закріплення вивченого про речення, головні та другорядні члени речення. Запишемо тему.

Мета нашого уроку – закріпити набуті знання про речення, граматичну основу та другорядні члени речення; вміти виділяти граматичну основу та другорядні члени речення.

Сьогодні ми поринемо у подорож  до осені, тому епіграфом нашого уроку будуть слова Ліни Костенко

Запишемо у зошити епіграф уроку.

V. Актуалізація опорних знань

3.    Каліграфічна хвилинка

Розпочнемо нашу роботу із каліграфічної хвилинки. Запишемо у зошити охайно наступні буквосполучення та ціле слово

Хр   ант  ема  – хризантема

Батьки: шановні батьки, варто проводити вдома такий вид роботи з дітьми, адже це покращує їх письмо – тому що іноді дитина сама не може прочитати те, що вона написала.

Дітки, зверніть увагу на екран: Хризантема — остання квітка осені. Вона відцвітає і приходить зима.

4.    Вирушаємо у подорож – у осінню казку. Пригадаємо правила, які ми вчили і помандруємо на Галявину знань.(«Чарівний кошик»).

Хто призабув, загляньте в опори!

                          Батьки, прошу проконтролювати веденнями вашими дітьми зошитів-опор, адже це в майбутньому є підготовкою до ЗНО!

Ø Що називається словосполученням?

Ø Які речення називаються поширеними, а які непоширеними?

Ø Що таке граматична основа речення?

Ø Що таке підмет?

Ø Що таке присудок?

Ø Які ти знаєш другорядні члени речення?

Ø Який другорядний член речення називається додатком?

Ø Що таке означення?

Ø Що таке обставина?

Ø Які бувають речення за метою висловлювання?

Десь ми не довчили, а від знання правил залежить ефективність практичної роботи на уроці і успіх нашого уроку взагалі.

5.        Що ж, подорожуємо далі. Ідемо орфографічною стежинкою з вами. Словниковий диктант на повторення правил написання апострофа: (один учень біля дошки )– перевіряємо, ОЦІНКИ!!!!!Самоперевірка на екрані.  Тому, хто біля дошки.

Безхмар’я, м’ята, роз′яснилось, Лук’янівка, трьох’ярусний,  верб’я, духмяно, медвяний, рясно, повітря, багряний, надвечір’я.

Ø  Знайдіть прислівник, складіть усно з ним речення.(Духмяно пахнуть осінні хризантеми).

6.    А зараз давайте підемо до осіннього парку. Вибіркова робота(на слайді текст). Вибрати з тексту 4 словосполучення, записати їх у зошити, зробити розбір словосполучення. Усно, ОЦІНЮВАННЯ!!!!!!!!!!!!

Виграє золотими барвами чарівна осінь. Вона впевнено крокує нашим рідним краєм.

Уже чарівним пензликом розфарбувала все навколо. Осінь шарудить опалим листям у садках і міських парках.

Щедро сипле золоті листочки на землю.

1.        Розібрали словосполучення.

2.        Бесіда за текстом

Ø  Яким за метою висловлювання є речення даного тексту

Ø  А яка тема цього тексту?

Ø  Придумайте назву.

7.      Діти, нагадую, вдома ви повинні будете написати твір-мініатюру про осінь, а зараз  ми продовжимо до цього готуватися.

8.      Робота з картками

Діти, легенький осінній вітерець зірвав з дерева багато ЗЕЛЕНИХ кленових листочків, і вони кружляючи, опустилися вам на парту і принесли також завдання на картках. Зачитати завдання.

Картка № 1

Виразно прочитати, визначити граматичну основу речення та вид речення за метою висловлювання(на карточці позначаємо, усно відповідаємо)

1.      Восени діти ^(ім)збирають ^(дієсл) опеньки. (Розповідне)

2.      Прекрасні жоржини ^(ім), різнобарвні айстри ^(ім)посміхаються^(дієсл) з осінньої клумби. (Розповідне)

3.      Розливай ^(дієсл), осене, по землі чарівні пахощі. (Спонукальне)

Ø  Поміркуйте, що треба зробити, щоб змінити мету висловлювання у реченні?

Фізхвилинка

Щоб продовжити урок,

Із-за парт мерщій на крок.

Стали рівно, мов дуби.

Потім всі знайшли гриби.

Піднялися мов смереки,

Потягнулися далеко.

Руки ставимо у боки

І скачемо, мов сороки .

І прогнулись , мов берізки,

Потім витерли геть слізки.

Всі плечима повели.

Втомлені мов й не були.

 10.  Ну ось ми прибули у наметове містечко. Творче завдання. Робота у  групах (за кольорами): «Додатки», «Означення», «Обставини»

Завдання.  Із поданих на картках слів скласти речення. Віднайти свій другорядний член речення, розказати про нього. Указати частину мови, якою він виступає.  Видалити другорядні члени речення. Обміркувати, чи змінився зміст? Який варіант краще?

Д о д а т к и.  Осінь прощається з полями, лісами, вулицями міст.

                         Жовтень на каштанах обпалив листочки.

О з н а ч е н н я.  На вологий асфальт опадає золотистий лист. Вечір наступав тихий та рожевий.

О б с т а в и н а.  Біжить дорога з гори в долину.  Сіруваті хмари м’яко, ніжно затаїлись.

О т ж е.

-          З якою ж метою ми вживали другорядні члени речення?Для «прикраси»?

Картка №2

11. Поширити подані речення другорядними членами.

            Підкралася осінь. Дерева прибралися. Вітерець погойдує. Листячко шелестить. Хмарки розповзлись. Курличуть журавлі.

Шановні батьки, вдома теж рекомендується пропонувати дітям творчу роботу подібного плану, адже це розвиває їх уяву, мислення, це в старших класах допоможе їм легко і гарно писати твори, які є актуальними на ЗНО.

Діти, прочитайте, будь ласка свої речення – 2 учні!

12.Настав час повертатися додому до мудрого Лісовичка. Робота з підручником

До цього часу ми говорили про двоскладні речення. Але ще бувають односкладні речення.                      (Хто забув – підглядаємо в  опори)

Розгорніть підручник на с. 73, вправа116. Знайдіть у вправі речення з одним головним членом речення.  (5 речень)   усно!!!!

Шановні батьки, робота з підручником вдома є дуже важливим моментом. Зверніть увагу на те, що ваші діти завжди повинні звертатися до правил. Крім того зауважте, що домашні вправи зазвичай містять 2 завдання, а не тільки переписування речень

ІV Закріплення знань, умінь, навичок. Тести виконуємо у зошитах.

13. Тестування

1)Що становить граматичну основу речення?

а) підмет і додаток;

б) підмет і присудок;

в) присудок і обставина;

г)означення і додаток.

2)Членами речення не виступають слова таких частин мови:

а) іменники, дієслова;

б) прикметники, займенники;

в) прийменники, сполучники.

3)Обставина – це другорядний член речення, який відповідає на запитання:

а) який? чий?

б) кого? Чого? Кому? Чому? Кого? Що? Ким? Чи?

в)де? Куди? Звідки? Як? Навіщо?

4)Укажіть речення, яке має другорядні члени речення:

а) Хлопчик побіг.

б) Зацвіли абрикоси і персики.

в) Повільно походжають гордовиті лелеки.

5)Другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання всіх відмінків, крім називного та кличного це:

а) обставина;

б) додаток;

в) означення.

6)Означення – другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання:

а)який?котрий?чий?

б)де?коли?як?

в) ким?чим?(на)кому?(на) чому?

1	2	3	4	5	6
б	в	в	в	б	а

1.      Взаємоперевірка (слайд)

Подорожуємо далі

V. ОЦІНЮВАННЯ.

VI. Підсумок уроку.

Слово вчителя

−        Отже, діти, на сьогоднішньому уроці ми закріпили   набуті знання про словосполучення, речення, головні і другорядні члени речення. Разом із тим ми з вами побували в осінньому лісі, відчули пахощі осіннього поля, почули шелест тихого осіннього вітерця та побачили, як меркнуть яскраві осінні барви…

−        Ну от і все. Всі завдання виконано, ви добре попрацювали. Я задоволена вашими знаннями. Давньогрецький драматург Есхіл сказав: «Мудрий не той, хто надто багато знає, а той, чиї знання корисні». Ви ж свої знання, вміння застосовуєте на практиці. Ви занотовували на листочках слова і хто зачитає свої речення, а може когось сьогоднішній урок надихнув на творчість і хтось склав твір або вірш?

&    Технологія        «Незакінчене    речення» 

−         Висловіть  свої  враження  від  уроку,  продовживши  речення:

−         Я знаю ….

−         Я  зрозумів,  що …

−    Найбільші  труднощі  я  відчув …

−    Мені  б  хотілося  ще …

Чи сподобався вам сьогоднішній урок? За допомогою смайликів, що у вас на партах, покажіть свій емоційний стан

Зараз пролунає дзвінок,

Закінчиться наш урок.

За роботу по заслузі

Щиро дякую вам, друзі.

VII. Домашнє завдання.

Написати твір-мініатюру «Красива осінь вишиває клени червоним, жовтим, срібним, золотим» (Л. Костенко)

Прокоментувати : Коли квітку притулити до обличчя, можна відчути, що вона пахне осінню. Спробуйте це зробити. Піднесіть квіти своїм мамам, хай і вони вдихнуть аромат осені

І.  Робота в  групах. Додатки.

Завдання.  Із поданих на картках слів скласти речення. Віднайти свій другорядний член речення, розказати про нього. Указати частину мови, якою він виступає.  Видалити другорядні члени речення. Обміркувати, чи змінився зміст? Який варіант краще?

Міст, з, вулицями, прощається, лісами, осінь, полями.                        На,листочки, жовтень, каштанах, обпалив.

ІІ. Робота в  групах. Означення.

Завдання.  Із поданих на картках слів скласти речення. Віднайти свій другорядний член речення, розказати про нього. Указати частину мови, якою він виступає.  Видалити другорядні члени речення. Обміркувати, чи змінився зміст? Який варіант краще?

  На,лист, опадає,  вологий, золотистий, асфальт.

  Вечір,та,  наступав, тихий, рожевий.

ІІІ. Робота в  групах. Обставина.

Завдання.  Із поданих на картках слів скласти речення. Віднайти свій другорядний член речення, розказати про нього. Указати частину мови, якою він виступає.  Видалити другорядні члени речення. Обміркувати, чи змінився зміст? Який варіант краще?

Біжить, долину, з,  дорога, в, гори.

Сіруваті, ніжно, хмари, затаїлись.

Картка №2

11. Поширити подані речення другорядними членами.

            Підкралася осінь. Дерева прибралися. Вітерець погойдує. Листячко шелестить. Хмарки розповзлись. Курличуть журавлі.

                          Дума про Марусю Богуславку

http://svitppt.com.ua/ukrainska-literatura/geroichna-duma-pro-marusyu-boguslavku-ta-kobzarske-mistectvo.html