ЗНО - НЕ ПЕРЕШКОДА, А МОЖЛИВІСТЬ

ЗНО – не страшний звір. Це лише одне з серйозних випробувань, які чекають тебе ще попереду. Боятись швидше треба своєї ліні, домовитись з нею або ж розпрощатись. Окремо варто сказати про хвилювання як одного з ворогів навіть найпідготовленішого ЗНОшника. Поради давати легко, як і говорити. Діяти, боротись з хвилюванням дуже складно. 200-бальники та екс-учасники радять, в першу чергу, готуватись, а під час самого тестування, глибоко вдихнути і з головою поринути в завдання. Як тільки ти приступаєш до роботи, хвилювання стає менше, а то й зникає. Психологи радять вдаватись до аутотренінгів, on-line завдань – це вже особиста справа кожного, точніше віра в їх допомогу. Отже, вперед! Відкривайте нові можливості!

Програма ЗНО-2020 з української мови та літератури

Готуємося до ЗНО-2020: 12 онлайн-ресурсів

Усі слова з наголосами - 2020

Подкасти з української літератури

Як скласти ЗНО з української мови та літератури на 200

Як написати власне висловлення?

10 фішок творчого завдання

Фразеологічний практикум

100 карток-завдань з української мови

Усі літературні стилі програми ЗНО-2020

Як визначати художні засоби на ЗНО

Експрес-уроки О.Авраменка

Корисні поради при складанні ЗНО

63 відео за мотивами творів української літератури до ЗНО-2020

ЗНО - ОНЛАЙН. ПОТРЕНУЄМОСЯ?

ЗНО-ОНЛАЙН. ТРЕНУВАЛЬНІ ТЕСТИ МИНУЛИХ РОКІВ

Чи реально скласти ЗНО на 200 балів?

Поради до ЗНО від О.Авраменка

Тематичні тренувальні тести

Програма ЗНО - 2020 з української мови та літератури

http://testportal.gov.ua/ukrmova/

Екранізовані твори ЗНО

https://znoclub.com/mova-ta-literatura/883-ekranizovani-tvori-z-ukrajinskoji-

literaturi-za-programoyu-zno.html

Орієнтовні теми для власних висловлень на ЗНО

Тематика власних висловлень, що пропонуються в тестах ЗНО з української мови та літератури, охоплює ті питання, які актуальні для випускників школи як сучасних молодих людей, як юних громадян і патріотів. Сформувати уявлення про типові для власних висловлень теми може допомогти ознайомлення із тими темами, які вже пропонувалися в попередні роки.

Перелік тем власних висловлень на ЗНО попередніх років

(інформацію взято з офіційних звітів Українського центру оцінювання якості освіти)

Рік тестування	Тема
2008	До майбутнього ми йдемо, озираючись на минуле
2009	Підтримайте або спростуйте думку, висловлену Г. С. Сковородою: «Багатством живиться лише *тіло. А душу звеселяє споріднена праця*».
2010	Підтримайте або спростуйте думку: *«Ми – не безліч стандартних “я”, а безліч всесвітів різних».*
	Підтримайте або спростуйте думку: *«Поразка – це наука. Ніяка перемога так не вчить…».*
	Підтримайте або спростуйте думку: *«Потрібно цінувати те, що маєш, а не те, про що мрієш».*
2011	Підтримайте або спростуйте думку: *«Зміни – найцікавіше в житті»*.
2011	Підтримайте або спростуйте думку: «*Будь-яка проблема – це можливість стати кращим*».
2012	Добро завжди має перемагати – це ми знаємо з дитинства Але ж відомо, що будь-яка перемога пов’язана з певним насильством. *Як добро має перемагати в нашому недоброму світі?*
	Людина щосекунди змінює свою планету, утверджується на ній. Прагнучи підкорити природу, ми не маємо часу замислитися про доцільність володарювання над нею. Чи потрібно людині шукати відповідь на питання про доцільність підкорення природи й володарювання над нею?
	Усі ми прагнемо бути успішними людьми, але життя не завжди сприяє нашій самореалізації. *До кого ж приходить успіх у житті?*
2013	Понад століття тому Іван Франко писав: Книги – морська глибина, Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить. Багато хто переконаний, що книги відіграють важливу роль у формуванні особистості, її духовному становленні. Інші ж твердять, що сьогодні можна легко обійтися взагалі без книжок. *Чи збереглося значення книги в нашому інформаційному суспільстві?*
2013	Прислів’я мовить: «Моя хата скраю – нічого не знаю». Дехто вважає, що можна жити, не переймаючись чужими клопотами, суспільними проблемами, а віддавши себе служінню сім’ї, дбаючи про благополуччя своїх близьких і рідних. Багато ж хто переконаний, що повноцінним є життя з турботою про інших. *Як має ставитися до цього людина, прагнучи до щасливого життя?*
2014	На формування особистості впливає багато чинників. Дехто впевнений, що особистість формують передусім походження й родинне виховання, сильний вплив чинять на неї також освіта та суспільство. Інші ж твердять, що визначальними в становленні особистості є зусилля самої людини, її здатність до самовдосконалення й повсякчасної внутрішньої роботи над собою. *Які чинники мають переважати у вихованні особистості?*
2014	У житті людина може досягати різних висот. Багато хто прагне владарювати, керувати, бути значною й помітною фігурою. А дехто вважає, що й маленька людина може приносити велику користь. *Чи заслуговує маленька людина на ту ж повагу, що й людина з високимиамбіціями?*
2015	Споконвіків у суспільстві цінували різні людські якості: у тривожні часи – мужність, хоробрість, готовність до ризику, у мирні – працьовитість, виваженість, здатність до компромісів тощо. І нині одні прагнуть романтики, інші – віддають перевагу прагматизму. *А які людські якості найбільше потрібні молоді в сучасному світі?*
2015	Людина соціальна істота, а тому їй не властиво надовго залишатися на самоті. Разом із тим багато хто впевнений, що саме самотність допомагає індивіду зрозуміти себе, проаналізувати своє життя. Вони заперечують думку, що тільки оточення може дати об’єктивну оцінку людині, її діям і вчинкам. *Наскільки людині варто дослухатися до думки оточення про неї?*.
2016	Життєва дорога неможлива без перепон. Дехто вважає. Що проблеми й перешкоди людині варто долати, удаючись до прямих і рішучих дій. Інші ж упевнені, що будь-які проблеми можна розв»язувати спокійно й не поспішаючи, не вступаючи у відкрите протистояння з опонентами, а шукаючи інших шляхів. *Як має чинити людина, коли на шляху її трапляються проблеми й перешкоди?*
2017	Основну частину свого життя людина витрачає на виконання соціальних обов´язків – трудових, навчальних, сімейних тощо. Тому, коли видається вільна хвилинка,багато хто просто байдикує, наприклад,бездумно перемикає телеканали або безцільно блукає просторами «світової павутини»,забуваючи,що час життя невпинно спливає. Як можна з користю проводити вільний час, щоб потім не жалкувати за марно втраченими цінними хвилинами життя?

Потенційні «глобальні» теми для власних висловлень на ЗНО
(спектр проблем, актуальних для сучасної молоді)

	«Глобальна» тема (галузь, сфера, проблематика)	Часткові проблеми (деякі проблемні питання, які можна поставити, замислюючись над «глобальною темою»)
1	Освіта	Вища освіта всім чи її мають здобувати лише кращі? Чи вища освіта може замінити практичний досвід? Чи завжди той, хто має вищу освіту, успішніший за того, хто не здобував вищу освіту, однак займався самоосвітою?
2	Наука	Чи має право наука абстрагуватися від питань моралі? Чи не призведе розвиток науки до деградації духовності людини?
3	Праця	Яка праця більше варта поваги – фізична чи інтелектуальна? За якими критеріями краще обирати професію?
4	Досвід	Чому практичний досвід значно корисніший за всяку теорію?
5	Життя	У чому сенс життя? Як наповнити життя людини сенсом?
6	Особистість	Чи кожну людину можна назвати особистістю? Чи може людина обійтися без інших? Які чинники впливають на формування людини як особистості?
7	Сім’я	Чи можливе ідеальне суспільство без ідеальної сім’ї? Чому важлива сім’я? Що руйнує сім’ю? Чи можна подолати проблему батьків / дітей (старшого / молодшого покоління)?
8	Рід	Чому важливо знати свій родовід? Як змінилося ставлення до роду в сучасному світі?
9	Нація	Що робить групу людей нацією? Чому почуття національної єдності є одним із важливих у людському житті? Чим небезпечне національне звиродніння (манкуртство)?
10	Суспільство	Що таке суспільство? Чи можлива в суспільному житті гармонія? Чому громадянське суспільство вважається ідеальним суспільством?
11	Держава	Що таке держава? Чому державу інколи називають «інструментом примусу»?
12	Батьківщина	Чи можна вибирати Батьківщину? Чи можна бути людиною світу, не будучи сином (донькою) своєї землі?
13	Цивілізація	Чому занепадають цивілізації? Що потрібно для гармонійного цивілізаційного поступу?
14	Історія	Чому важливо знати уроки історії? Чи можлива правдива історія, якщо її найчастіше пишуть переможці?
15	Культура	Чи не деградує культура в сучасному суспільстві? Чому важливо знати культуру свого народу?
16	Мистецтво	У чому цінність мистецтва? Чи не перетворилося сучасне мистецтво на велику індустрію з «продажу душі»?
17	Техніка	Як техніка покращує якість людського життя? Чи може технічний прогрес сприяти моральному прогресу людини?
18	Технології	У чому користь технологій? Чим небезпечні інформаційні технології?
19	Екологія	Чи може одна людина щось зробити для подолання екологічних проблем? Чому екологічне ситуацію у світі можна назвати віддзеркаленням «екологічної ситуації» всередині людини?
20	Природа	Чого може навчитися людина в природи? Чи є людина гармонійною часткою природи?
21	Цінності	Що є справжньою цінністю в людському житті?
22	Демократія	Чим цінна демократія? Чи можливе встановлення демократії в суспільстві «зверху», тобто з волі лідерів?
23	Віра	Як віра може допомогти досягти успіху?
24	Мрія	Як мрія може допомогти досягти успіху? Чим небезпечні мрії?
25	Правда	Чи завжди треба говорити правду?
26	Добро	Чи можна робити добро, користуючись недобрими методами?
27	Свобода	Чи можлива безмежна свобода в суспільстві? Де межа свободи людини? Чим свобода відрізняється від сваволі?
28	Справедливість	Чи можлива абсолютна справедливість?
29	Рівність	Чи можлива рівність у людському суспільстві? Як можна пояснити думку Г. Сковороди про «нерівну рівність» людей?
30	Чесність	Чи в будь-якій ситуації людині варто бути чесним, відвертим?
31	Порядність	У чому цінність порядності? Чи важлива порядність на шляху до успіху?
32	Толерантність	Чи завжди варто бути толерантним? Коли толерантність страшніша за зраду?
33	Ввічливість	У чому цінність ввічливості? Чим ввічливість відрізняється від етикету?
34	Шляхетність	Чи є шляхетність проявом етикету? Чим цінна шляхетність?
35	Гуманність	Чи можна бути гуманістом, не будучи доброчинником?
36	Патріотичність	У чому виявляється патріотизм? Чи може бути патріотом той, хто не поважає інші народи?
37	Відповідальність	Як відповідальність може допомогти досягти успіху в житті? Чим небезпечна безвідповідальність?
38	Сміливість	Як сміливість здатна допомогти досягти успіху в житті?
39	Небайдужість	Чому байдужість уважають найстрашнішою позицією в житті людини?
40	Товариськість	Як краще досягати успіху – самотужки чи в колективі? Чи може жити людина поза дружнім колом?
41	Самотність	Чим страшна самотність? Чому людина хочеться побути на самоті час від часу?
42	Самореалізація	Що потрібно людині для самореалізації? Чому самореалізована людина відчуває гармонію?
43	Цілеспрямованість	Як цілеспрямованість допомагає досягати успіху в житті?
44	Гармонійність	Як досягти гармонії в житті? Чи можлива гармонія в людському житті? Що руйнує гармонії в міжособистісному спілкуванні?
45	Стресостійкість	Чому важливо навчитися бути стійким? Що допомагає людині долати життєві проблеми?
46	Романтичність	Чим небезпечна надмірна романтичність? Чи є місце романтиці в сучасному суспільстві? Ким краще бути в сучасному світі – романтиком чи раціоналістом? Чи сприяє романтизм досягненню успіху в житті?
47	Духовність	Які складники людської духовності? Що руйнує духовність у сучасному світі?
48	Відкритість	Чи завжди варто довіряти людям? Як відкритість може допомогти досягти успіху?
49	Вірність	Чому люди цінують вірність? Чи можна пробачати зраду?
50	Матеріалізм (багатство, гроші)	Чи здатні матеріальні цінності замінити духовні? Чи завжди гроші зло?

Критерії оцінювання завдання з розгорнутою відповіддю (власного висловлення) з української мови.

За виконання відкритого тестового завдання на написання власного висловлення можна набрати максимум 20 балів, із яких: 12 балів – за змістове оформлення тексту; 8 балів – за мовне оформлення.

Детальніше за посиланням http://osvita.ua/doc/files/news/511/51173/Kryt_Ukr_mova.pdf
50 цитат Григорія Сковороди

⚠ У програму ЗНО входять не лише вірші та байка відомого письменника, а й афоризми! Не усі з них будуть у питаннях, але ви їх можете використати як аргумент у власному висловленні 📝
📖 Для вас список деяких афоризмів Сковороди:
- Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.
- Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.
- Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
- Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
- Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
- Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.
- Не все те отрута, що неприємне на смак.
- Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя.
- Бери вершину і матимеш середину.
- З усіх утрат втрата часу найтяжча.
- Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
- Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.
- Більше думай і тоді вирішуй.
- Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.
- Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати — це наполовину завершити.
- О, коли б змога писати так само багато, як і мислити!
- Не розум від книг, а книги від розуму створились.
- Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.
- О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках!
- Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
- Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.
- Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!
- З видимого пізнавай невидиме.
- Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись..
- Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
- Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
- Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
- Коли велика справа — панувати над тілами, то ще більша — керувати душами.
- Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
- Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.
- Сліпі очі, коли затулені зіниці.
- Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
- Все минає, але любов після всього зостається.
- Кому душа болить, тому весь світ плаче.
- Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.
- Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.
- Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!
- Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.
- Лід на те й родиться, аби танути.
- Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.
- Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.
- Світ ловив мене, та не спіймав!
- Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.
- Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.
- Не любить серце, не бачачи краси.
- Що вподобав, на те й перетворився.
- Не за обличчя судіть, а за серце.
- Чи може людина, сліпа у себе вдома, стати зрячою на базарі?
- Пізнаєш істину — ввійде тоді у кров твою сонце.
- Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?
- Світло відкриває нам те, про що ми у темряві лише здогадувалися.
- Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
А які афоризми ви знаєте? 😉

https://ukr-mova.in.ua/exercises/frazeologizmy/

Числівники на позначення часу в українській мові

Фемінітиви

Найтиповіші мовні помилки
https://uk.m.wikipedia.org/

Готуйся до ЗНО в онлайн: українська мова і література

http://osvita.ua/test/48087/
Анафора
http://poradi.ru/osobistist/27631-shho-take-anafora-anafora-prikladi.html
Епітет
http://skripnikmarina.ucoz.ua/news/epitet/2012-10-25-94
Порівняння
http://skripnikmarina.ucoz.ua/news/porivnjannja/2012-10-26-95
Риторичні фігури
http://skripnikmarina.ucoz.ua/news/ritorichni_figuri/2013-01-26-110
Образи - символи
http://skripnikmarina.ucoz.ua/news/simvol/2012-12-12-107
Метонімія
http://poradi.ru/osobistist/26900-shho-take-metonimija-metonimija-v-literaturi.html
Оксиморон
http://skripnikmarina.ucoz.ua/news/oksimoron_oksjumoron/2012-12-12-108
Інверсія
http://skripnikmarina.ucoz.ua/news/inversija/2012-12-12-106
Літота
http://skripnikmarina.ucoz.ua/news/litota/2012-12-08-103
Синекдоха
http://poradi.ru/osobistist/26861-sinekdoha-ce-prikladi-vikoristannja-ii-v-movlenni.html

50 посилань для підготовки до ЗНО

http://znoclub.com/pidgotovka-do-zno/989-50-posilan-dlya-pidgotovki-do-zno.ht
Літературні лабіринти (тропи)

Література – це мистецтво! І в кожному виді мистецтва люди звертають увагу на щось дивовижне, чаруюче, прекрасне. В літературі такий ефект досягається завдяки вживанню художніх засобів. Абітурієнтам їх необхідно не тільки знати, але й розуміти, чим вони відрізняються один від одного. Тільки тоді вас можна буде назвати справжніми літературознавцями!

Давайте разом розберемо художні засоби літератури!

1. Епітет – це художнє означення предмета або події, що допомагає виразити сутність та надає емоційну характеристику. Також це поетичне та образне зображення.

Епітети можуть бути як іменниками: трепет щастя, але найчастіше епітети – прикметники: глибока тиша, золоте щастя, міцна рука, горда душа. Не забувайте, що прислівники також можуть виступати епітетами: "води ритмічно, невпинно понесли його в своїх гарячих обіймах...".

2. Порівняння – це словесний вираз зіставлення двох схожих у якійсь характеристиці предметів або явищ із метою визначення певних рис одного з них через порівняння з іншим.

Порівняння буває декілька видів:

а) простим – в ньому один предмет чи явище зіставляється з однією чи більше однорідними ознаками;

парубок, мов явір

б) поширеним, коли предмет чи явище зіставляються з кількома ознаками одночасно;

У слів є відмінна природа: одні є скучні і сіряві, як придорожні пили; другі, як свіжий пісок…

в) приєднальним, в якому образ подається вже після предмету;

Як човен веселий, відчаливши в море, По синім кришталі за вітром летить І веслами воду і пінить, і оре, Лебежою шиєю в хвилях шумить, — Так дикий арап, поводи відпустивши Коню вороному, в пустиню біжить.

г) заперечувальним – в цьому порівнянні є протиставлення двох об’єктів.

Ой то не зоря — то дівчина моя!

3. Алегорія або іносказання, інакомовлення – це перенесення властивостей та характеристик одного предмета чи явища на інший для кращого відображення образу. Таким чином утворюєтьсяпереносне значення.

Приклади алегоричних образів: коник-стрибунець, вовк та ягня, каменярі – борці за свободу України.

4. Гіпербола – це художнє надмірне перебільшення дійсних фактів. Наприклад, як в цих прикладах:

Я це вже тисячу разів казав!

Швидкий як блискавка!

5. Літота – надмірне применшення явищ у художній літературі. Літота виступає антиподом гіперболи, але зустрічається значно рідше за надмірне перебільшення.

Приклади: курці по коліна; малесенька, ледве од землі видно.

6. Метафора (або скрите порівняння) – це засіб літератури, коли відбувається навмисне вживання слів у їхньому непрямому значенні. З одного боку метафора дуже схожа на порівняння, але її складніше помітити. Адже в метафорі немає слів «немов», «начебто», «як» та інших, що вказують на зіставлення об’єктів. Для того, щоб правильно визначати метафору, треба добре розбиратися в семантиці та лексиці художніх виразів.

Метафори бувають 3 типів:

а) стерті – ці метафори вже втратили свою образність;

ходять чутки, вушко голки

б) образні загальномовні метафори;

тепла атмосфера, час бежить

в) індивідуально-авторські образні метафори;

факіл неба цвіте глечиками хмар

7. Метонімія – це такий тип зіставлення понять у художній літературі, коли одне поняття використовується з властивостями іншого; відбувається заміна назви одного предмета чи явища на інше через суміжність деяких їхніх характеристик, проте подібність між цими поняттями не спостерігається.

Різновидом метонімії є синекдоха – це засіб кількісної заміни понять, в якому одиничне явище замінюється кількісним або навпаки.

8. Іронія – один із способів комічного сприйняття дійсності, що містить у собі приховане глузування та лукавство над фактами чи людьми. Головною ознакою застосування іронії є те, що автор прагне показати істинну протилежність значення, яка є прихованою. Для виокремлення іронії вам треба відчути подвійний сенс виразу.

Приклади іронії в житті: «От іще герой!» та в літературі:

«Кругом неправда і неволя,

Народ замучений мовчить,

І на апостольськім престолі

Чернець годований сидить.

Людською кровію шинкує

І рай у найми оддає!”

9. Рефрени – це засоби літератури, в яких використовуєтьсянеодноразове повторення деяких слів або навіть виразів з метою підкреслення їхньої важливості.

До рефренів належать такі літературні засоби як анафора, епіфора та тавтологія.

Анафора – це засіб художньої літератури, що виражаєєдинопочаток. Тобто це лексичний повтор одного й того самого виразу, наприклад, на початку кожного рядку вірша або періодичне повторення якогось виразу протягом всього твору.

Ідеальним прикладом анафори є твір Василя Герасим’юка:

«Хоч раз.

Хоч раз ти повинен відчути,

Як тяжко рветься на цій землі

Древнє чоловіче коло,

Як тяжко зчеплені чоловічі руки,

Як тяжко почати і зупинити

Цей танець.

Хоч раз

Ти стань у це найтісніше коло,

Обхопивши руками плечі двох побратимів,

Мертво стиснувши долоні інших,

І тоді в заповітному колі

Ти протанцюєш під безоднею неба

Із криком по-звіриному протяжним.

Щоб не випасти із цього грішного світу,

Хоч раз…»

Епіфора – це художній засіб, подібній анафорі та протилежний їй. Адже використання епіфори визначається повторенням кінцівок у художніх творах. Епіфори вживаються як у поезії, так і в прозі та драмі.

Прикладом епіфори слугує уривок вірша Надії Кир’ян:

«— У тебе задовгі руки, — сказав Прокруст, —

Відрубаємо — і ти будеш щасливий.

— У тебе задовгі ноги, — сказав Прокруст, —

Відрубаємо — і ти будеш щасливий.

— У тебе задовгі вуха, — сказав Прокруст, —

Відрубаємо — і ти будеш щасливий.

— У тебе задовгий язик, — сказав Прокруст, —

Відрубаємо — і ти будеш щасливий…»

Тавтологія – це повторення близького за змістом та звучанням слова.

Наприклад, масло масляне, рано-вранці.

10. Риторичні фігури – це засоби вираження мови, які посилюють увагу читача до певного виразу. Риторичні фігури поділяються на 4 типи:

а) риторичні звертання – це звертання до відсутніх людей або понять, які є абстрактними;

б) риторичні запитання – такі види запитань, які не вимагають відповіді;

в) риторичні припущення – це відповідь на уявне запитання, якого насправді не існувало;

г) риторичний оклик – це спосіб образного вираження надто сильного почуття;

д) риторичне ствердження – це засіб літератури, що показує неможливість заперечення слів, сказаних автором.

Приклади риторичних фігур:

«Хто тільки не проклинав станційних наглядачів, хто з ними не лаявся!»

«Так! Я буду крізь сльози сміятись!»

11. Антитеза – це засіб зіставлення об’єктів. Але на відміну від порівняння ці об’єкти мають бути протилежні за своїм лексичним значенням.

Найчастіше можна зустріти антитезу в афоризмах, прислів’ях та приказках.

«Ситий голодного не розуміє».

Проте немало прикладів антитези в художній літературі: «Тотожним бути й відрізнятися — вцьому життя живого суть».

12. Алітерація – це прийом у стилістиці твору, в якому застосовується повторення окремих приголосних з метою емоційного поглиблення.

Чітко спостерігати алітерацію можна тут:

"Тінь там тоне,тінь там десь..." (Павло Тичина)

«Сипле, стеле сад самотній

Сірий смуток — срібний сніг, —

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха смертний сміх…»

13. Асонанс – це стилістичний прийом, дуже схожий на алітерацію, в якому зустрічається повторення голосних звуків. Цей засіб підсилює музичність віршованих строк. Наприклад, як тут:

"Була гроза, і грім гримів, Він так любив гриміти, Що аж тремтів, що аж горів На трави і на квіти." (Микола Вінграновський)

14. Інверсія – це зміна порядку слів, до якого ми так звикли. Зазвичай в українській мові прямий порядок слів – це рух від вже відомого до невідомого, в той час, як інверсований порядок слів руйнує звичну нам конструкцію.

Дуже часто інверсію в своїй творчості застосовували шістдесятники:

«Гойдається вечора зламана віть, мов косту сліпого, що тичеться в простір осінньої невіді». (Василь Стус)

"Життя ще довге перед мною, Я молодий, я ще й не жив… Чого ж горючою сльозою свою я пісню окропив?"

15. Градація – це засіб літератури, в якому спостерігаєтьсяпоступове нарощення або навпаки пригнічення емоційного значення.

Градація стає ще більш вираженою в поєднанні з анафорою. Наприклад, давайте згадаємо найпопулярніший вираз Юлія Цезаря«Прийшов, побачив, переміг.

16. Інвектива – це давній засіб літератури, що полягає в гострому сатиричному звинуваченні певних явищ або осіб. На відміну від іронії інвектива відкрито висміює деякі об’єкти. Це можуть бути різкі виступи, які супроводжуються гострою критикою.

Приклади інвективи:

"Якщо до влади прийшов ще той фрукт, значить, за нього голосували овочі…" (В. Шестаков)

"-Голова не болить?

-Ні.

-Був би мозок, боліла б.

- А в тебе теж мозку зовсім немає. Одна нитка, яка вуха тримає"

17. Панегірик або урочиста промова – це різке звеличення людини або явища в літературі. Частіше за все панегірик застосовується там, де необхідно показати уславлення якоїсь визначної події або подвигів неймовірної людини. Цей термін бере начало ще в творах стародавньої Греції та Риму. Цей термін літератури неважко виокремити, якщо бачити урочисте вихвалення людини або навіть усього народу.

18. Символ – заміна незрозумілого абстрактного поняттяконкретним символічним образом. Символ розкриває сутність поняття, явища чи предмету тим самим поширюючи загальноприйняте значення слів.

Прикладів символізму багато не тільки в літературі, але й у повсякденному житті:

Квітка – символ краси, голуб – символ миру.

19. Оксиморон – це цікавий засіб літератури, в якому поєднані слова, кожне з яких виражає протилежне значення. Читачів дуже часто приваблює парадоксальність словосполучення.

Прикладів оксиморона дуже багато в сучасній літературі: дзвінка тиша, крижаний вогонь, квадратура круга.

20. Паралелізм – це такий засіб художньої літератури, в якому відбувається зображення подібних один до одного предметів паралельно. В паралелізмі застосовується уподібнення цих предметів та можна спостерігати чітку аналогію однакових явищ у різних сферах життя.

Приклади паралелізму:

«Твій розум глибокий, наче море, Твій дух високий, наче гори» (В. Брюсов)

«Як ми кохалися, як зерно в горісі,

Тепер розійшлися, як туман по лісі!

Як ми кохалися, як голубів пара,

Тепер розійшлися, як чорная хмара!»

Для того, щоб чітко розбиратися в літературних засобах, не достатньо їх просто знати. Вам потрібні постійні тренування, і тільки згодом ви будете професійно «з першого погляду» виокремлювати одні літературні засоби від інших

Метафора. Визначення та приклади

http://zno.if.ua/?p=2384
Крилаті вислови
http://www.ukrlib.com.ua/encycl/viraz/
Фанфіки. Види фанфіків
http://skripnikmarina.ucoz.ua/news/shho_take_fanfiki/2012-08-31-84

Твір-роздум роздум на максимальну кількість балів

https://200baliv.org/pages/yak_pisati_tvir-rozdum_zno_na_maksimalnu_kilkist_bali

МОДЕРНІЗМ

Загалом, якщо йти строго за програмою ЗНО, то першим представником модернізмубув І.Франко, у творчості якого органічно поєдналися натуралізм (аж занадто правдиве зображення дійсності), неоромантизм та символізм. Але традиційно першопрохідцем у модернізмі вважають Ольгу Кобилянську (і саме так варто відповідати на це питання в тестах ЗНО).

1. Неоромантизм - головна увага зосереджувалася на дослідженні внутрішнього світу людини, через який неоромантики намагалися зазирнути у світ духовний - Леся Українка, Ольга Кобилянська (хоча, її "Земля" - яскравий приклад символізму, оскільки "земля" - неймовірно чіткий символ як родючості та багатства, так і смертельної "зброї"), В.Сосюра., І.Багряний.
2. Імпресіонізм - увага на ВРАЖЕННЯ, емоції - М.Коцюбинський, М.Хвильовий ("романтика вітаїзму").
3. Експресіонізм - увага на ВИРАЖЕННЯ - В.Стефаник, М.Черемшина, Л.Мартович (цих трьох письменників називали "Покутською трійцею"), Г.Косинка.
4. Неореалізм - неореаліст заглиблюється у внутрішній світ персонажа для самодостатнього осмислення його як людини, пізнання її ірраціональної сутності незалежно від суспільного оточення - А.Тесленко, С.Васильченко.
5. Символізм - яскраві символи, через призму яких подано сутність тесту - М.Вороний, Олександр Олесь, "Молодомузівці", П.Тичина, Є.Маланюк, Б.-І. Антонич
6. Неокласицизм - пореосмислення класицизму і повернення до класичних принципів і форм у творчості - М.Рильський, М.Зеров, П.Филипович, М.Драй-Хмара, О.Бургардт (цю "п'ятірку" символічно називали "гроном п'ятірним").
7. Авангардизм, футуризм -
- заперечення традиційної культури (особливо її моральних і художніх цінностей);
- прагнення до новацій, бунтівливості порушення традицій;
- культивування урбанізму (естетика машинної індустрії і великого міста);
- переплетіння документального матеріалу з фантастикою;
- у поезії — руйнування загальноприйнятої мови, використання «слів на свободі».
Представники: М.Семенко, К.Буревій.
8. Екзистенціалізм -пошук людиною сенсу буття і проблема вибору - В.Підмогильний, В.Стус.
9. Необароко - Микола Куліш.
10. "Чистий романтизм" - Ю.Яновський, О.Довженко.
11. Бароковий комізм - Остап Вишня.

"Шістдесятники" - А.Малишко, В.Симоненко, Григір Тютюнник, І.Драч, Василь Стус, Ліна Костенко.

Постмодернізм - світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятиліття XX ст. приходить на зміну модернізмові. Цей напрям — продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем — світоглядно-філософських, економічних, політичних.
Постмодернізм у сучасній українській літературі виявляється в творчості Ю. Андруховича, Ю. Іздрика, О. Ульяненка, В. Медведя, О. Забужко та інших.