На допомогу учням

           Однорідні члени речення (8 клас)

 Пам’ятка

 «Підготовка до написання твору-опису за власним спостереженням»

1. Пригадайте свої яскраві враження від спілкування з природою 

(прогулянка лісом, відпочинок на річці, морі, у горах; перший сніг тощо).

2. Пригадайте особливості художнього стилю.

3. Продумайте початок твору (зачин).

4. Визначте основну думку.

5. Доберіть тематичні слова, побудуйте тематичні речення (план твору).

6. Зверніть увагу на добір епітетів, метафор, порівнянь.

7. Сформулюйте узагальнення опису.

                                            
Колективне складання плану до твору-опису

І. Вступ

 Опис місця, краєвиду.

ІІ. Основна частина

1. Небо, хмари, сонце.

2. Сніг, земля.

3.Дерева,кущі.

4.Будинки,дахи,дороги.

5.Люди,птахи,тварини.

ІІІ. Висновок. Враження від прогулянки.

До поданих слів доберіть порівняння	Дерева стоять, мов.. Небо ніби… Річка  Сніг
Доберіть означення до слів	Сонце
	Вітер Тиша Хмари Небо Повітря Ялини Будинки
Доберіть синоніми до слів	Тихо Оповиває Купаються Сиві Глибока
Доберіть метафори до слів	Сніжинки Дерева Мороз Будинки Вулиці Дороги Стежка Місток

Оцінювання роботи учасника проекту

                                                                           .

Критерії оцінювання	Завжди	Часто	Іноді	Ніколи	Загальний бал
1.Бере участь в обговоренні ключових питань
2.Уміє розподіляти послідовність дій кожного члена команди
3.Співпрацює з іншими під час роботи для досягнення поставлених цілей
4.Висуває нові  креативні ідеї
5. Вносить конструктивні пропозиції
6.Уміє вислухати товаришів
7.Ретельно обдумує інформацію
8.Уміє порівнювати та узагальнювати ідеї
9.Уміє коректно відстоювати власну точку зору
10.Уміє з´ясовувати те, що незрозуміло
11.Уміє приймати допомогу товаришів
12.Підбадьорює та підтримує товаришів

Фінальна робота

1.      Глибина розуміння питання

2.      Повнота висвітлення

3.      Логічність  та послідовність викладення

4.      Цікаві художні рішення

5.      Оформлення текстової документації

6.   Культура мовлення, грамотність під час презентації 

             Аналіз художнього твору

  Художність як серцевина літературного твору безпосередньо зумовлює і шлях його вивчення, тобто аналіз. Аналіз тексту — це його осмислення, розгляд складових елементів, визначення тем, ідей, мотивів, способу їх образного втілення, а також дослідження засобів творення образів. Інакше кажучи, це розкриття художності тексту. Передумовами успішного аналізу твору є: добре знання теоретичних основ аналізу; досконале володіння навичками виділяти й досліджувати всі складники змісту та форми; розуміння закономірностей взаємодії їх; відчуття естетичної природи слова; наявність у того, хто аналізує, філологічних здібностей; добре знання тексту. 

Літературно-художній аналіз твору 

 1. Відомості про автора. 
2. Тема та жанр твору. 
3. Композиція та сюжет (елементи сюжету: експозиція, зав'язка, розвиток дій, кульмінація, розв'язка). 
4. Система образів (головні/другорядні/епізодичні).
 4. Аналіз образів: а) дії та вчинки; б) риси характеру; в) портретне зображення; г) мова героя; д) авторська характеристика
 5. Форми зображення дійсності: а) розповідь(від першої особи, авторська, невласне пряма); Розповідь містить у собі: - опис: пейзаж, портрет, інтер`єр - роздум (пряма авторська оцінка того, що відбувається) - характеристика (опис+роздум); б)висловлювання персонажів: - діалог, - монолог, - полілог. 
6. Художні деталі: - зовнішні (портретні, пейзажні, речові); - психологічні (думки, почуття, переживання); - подробиці (описують предмет з різних сторін); - символи (мають конкретний і абстрактний плани; містять у собі певне узагальнення, прихований смисл, підтекст).
 7. Мова художнього твору :
 - своєрідність слововживання (активність включення синонімів, антонімів, омонімів, історизмів, архаїзмів, неологізмів, варваризмів, професіоналізмів); 
- прийоми образності - тропи: епітети, метафори, порівняння, алегорія, метонімія, іронія, гіпербола; 
 фразеологізми:прислів`я, приказки, крилаті слова; 
 евфонія: асонанс, алітерація; 
- синтаксичні фігури - риторичні питання, звернення, вигуки, повтори, антитези, інверсії. 
8. Ідея. Задум письменника і його втілення. 
9. Власна думка про твір

ОПОРНІ СХЕМИ ДЛЯ АНАЛІЗУ  ЛІТЕРАТУРНИХ  ТВОРІВ

СХЕМА АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ

1. Автор, його місце в літературі

2.     Тематичне спрямування всієї творчості

3.     Які життєві обставини дали імпульс для написання твору (якщо відомо)

4.     Назва твору (алегорична, метафорична, символічна, сюжетна, образна (чи ні), інтригуюча (чи ні)

5.     Тема поезії та провідні мотиви

6.     Ідея

7.     Жанр

8.     Композиція (якщо є)

9.     Ліричний герой

10.            Образи, символи (якщо є) твору

11.            Сюжетні лінії (якщо є)

12.            Настрій (мінор, мажор)

13.            Художні засоби

14.            Віршований розмір, рима

15.            Місце твору в доробку поета

16.            Його актуальність на сьогодні

17.            Ваші роздуми та почуття, навіяні поезією

СХЕМА АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ

1.     Короткі відомості про автора (ті, що допомагають краще

зрозуміти специфіку даного твору)

2.     Історія написання твору

3.     Жанр твору (інтимна, пейзажна, громадянська, релігійна,

філософська лірика тощо)

4.     Провідний мотив твору

5.     Композиція твору

6.     Ключові образи твору

7.     Які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору (лексика, тропи, фігури, фоніка тощо)

8.     Віршування (види рим, спосіб римування, віршовий розмір, вид строфи), його роль у розкритті провідного мотиву твору

9.     Підсумок

СХЕМА  АНАЛІЗУ  ЕПІЧНОГО  І  ДРАМАТИЧНОГО ТВОРУ

1.     Короткі відомості про автора (ті, що допомагають краще

зрозуміти специфіку даного твору)

2.     Історія написання і видання твору

3.     Жанр

4.     Життєва основа (ті реальні факти, які стали поштовхом і матеріалом твору)

5.     Тема, ідея, проблематика

6.     Композиція твору, конфлікт, особливості сюжету, їхня роль у розкритті проблем

7.     Роль поза сюжетних елементів (авторських відступів, описів, епіграфів, присвят,  назви твору тощо)

8.     Система образів, їхня роль у розкритті проблем твору. Художні деталі

9.     Мовностильова своєрідність твору (на рівні лексики, тропів, синтаксичних фігур, фоніки, ритміки)

10.   Підсумок (художня цінність твору, його місце у доробку автора та в літературі, сприймання твору в добу письменника та його сучасне прочитання)

СХЕМА АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ

(За О.Астаф’євим та О.Ковальчуком)

1.     У межах якої художньої схеми народився цей твір?

2.     Спектр мотивів (які домінують серед них)?

3.     Особливості конфліктної ситуації. Пафос твору. Жанр та родова домінанта твору.

4.      Ліричний «Сюжет» і своєрідність його розгортання:

·        Сюжет епічного плану;

·        Сюжет як плин почуттів автора;

·        Сюжет як символіко-міфологічна модель;

·        «нереалізований» сюжет (одномоментний вибух почуттів).

5.     Композиція твору як подія на окремі змістові блоки і елементи композиції (діалоги, фрагменти пейзажу, портрети). Композиційна функція тропів і синтаксичних фігур.

6.     Автор – автор-оповідач, ліричний герой твору, герой та персонажі й інші форми вираження авторської свідомості.

7.     Особливості мовно-образної організації твору та її зв'язок з окремими композиційними частинами

8.     Ритм і метр (а також: строфіка, фоніка, способи римування)

9.     Місце поезії у творчості письменника, у межах течії, школи, групи, у національній літературі загалом.

СХЕМА АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ 

(За О.Кучерявою)

1.     Вид поезії

2.     Тема твору

3.     Філософічність, психологізм поезії

4.     Сюжетна основа твору (якщо вірш сюжетний)

5.     Ліричний герой. Хто він такий?

6.     Який образ є внутрішнім стрижнем твору?

7.     Чи є в даній події символи? Їх значення зміст.

8.     Які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору (епітети, метафори, антитеза, порівняння, здрібнілі форми, окличні та запитальні речення, діалог, три крапка тощо)?

9.     Віршований розмір, особливості рими.

10.   Своєрідність художньої форми, художня деталь.

11.   Яке почуття домінує у вірші (сповідь, зізнання)?

12.   Як досягає автор динаміки образу?

13.   Авторська оцінка зображуваного

14.   Цілісність твору

15.   Духовно-естетична цілісність твору.

СХЕМА АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ 

(За О.Кучерявою)

1.      Тема твору

2.      Провідний ліричний мотив

3.     Жанр твору

4.     Аналіз сюжетно-композиційної структури тексту (з характеристикою системи образно-художніх засобів, характерної

для кожної частини твору).

СХЕМА АНАЛІЗУ ВІРШОВАНОГО ТВОРУ

 (Козлов А.В., Козлов В.В.)

А) ВІРШ, ПІСНЯ, СОНЕТ

1.      Назва

2.     Епіграф

3.     Розмір і система віршування

4.     Засоби творення – мовні, мовно-поетичні

5.     Рід літератури

6.     Найвиразніші засоби образності, образи й характери людей чи суспільних (природних явищ) тощо.

7.     Тема, проблема, ідея твору.

8.     Цінність твору (художня, естетична, суспільна).

Б) ОДА, БАЛАДА

1.     Назва

2.     Засоби та прийоми творення (загальна характеристика)

3.     Форма (будова) композиція твору

4.     Образи і характери людей та яви

5.     Система образів і сюжет

6.     Тема і тематика

7.     Проблема і проблематика

8.     Ідея та ідейний зміст

9.     Цінність твору (художня, естетична, суспільна).

В) ПОЕМА

1.     Назва

2.     Мовно-нормативні та мовно-поетичні засоби

3.     Загальна темпоритмічна характеристика

4.     Форма і композиція твору

5.     Повноцінні і всебічні характеристики героя чи антигероя

6.     Загальна характеристика другорядних діючих осіб (персонажів)

7.     Система образів і сюжет

8.     Конфлікт твору і його основні елементи

9.     Тема і тематика

10.                        Проблема та ідея твору

11.                        Проблематика та ідейне багатство

12.                        Цінність твору (художня, естетична, суспільна).

АНАЛІЗ ТВОРІВ ВЕЛИКИХ ТА СЕРЕДНІХ

ЕПІЧНИХ ФОРМ

(РОМАН, ПОВІСТЬ, ПОЕМА)

(Див. Крайнікова Т. Аналіз художніх творів)

1.                Історія написання

2.                Життєва основа і тема твору

3.                Жанрові особливості тексту

4.                Образна система. Групування персонажів.

          Образи як виразники та носії ідеї.

5.                Сюжет твору, взаємозв’язки сюжетних ліній. Поза сюжетні

елементи (ліричні відступи, вставні новели тощо), їх функціонування в структурі художнього тексту

6.                Роль пейзажу та інтер’єру в композиції твору

7.                Пафос твору

8.                Мова твору

АНАЛІЗ ТВОРІВ МАЛОЇ ПРОЗИ

(ОПОВІДАННЯ, ЕТЮД, НОВЕЛА, НАРИС)

1.     Жанр твору

2.     Тема

3.     Авторський контекст та образна система.

Ідейна спрямованість твору

4.     Особливості сюжету та композиції

5.     Мовно-стилістична майстерність автора

АНАЛІЗ П´ЄСИ

1.     Жанр твору

2.     Ідейно-тематична основа п’єси

3.     Сюжет п’єси. Сутність конфлікту. Роль авторських ремарок.

4.     Образи-персонажі. Прийоми творення характерів п’єси.

5.     Мова персонажів

АНАЛІЗ ПОЕЗІЇ

1.                     Тематична приналежність поезії (громадянська, філософська, інтимна, пейзажна)

2.                     Жанр ліричного твору (елегія, ідилія, ода, медитація тощо)

3.                     Мотиви та лейтмотив поезії. Її ідейний зв'язок з іншими  творами у збірці, періоди творчості, спадина митця

4.                     Будова поезії, строфіка, розмір, римування

5.                     Особливості поетичної мови: фоніка-тропіка – синтаксис.

СХЕМА АНАЛІЗУ ПРОЗОВОГО ТВОРУ

(Козлов А.В., Козлов Р.В.)

При аналізі прозових творів акценти зміщуються на образи, систему образів, конфлікт, тематику, повноцінність і багатогранність образів тощо, а тому рекомендуємо приблизно такі схеми (параметри ) аналізу

НОВЕЛА, ОПОВІДАННЯ

1.     Назва

2.     Скільки і які епізоди, події зображені

3.     Якими основними засобами і прийомами творяться образи чи характери людей?

4.     Характери чи образи основних персонажів (героя й антигероя повніше)

5.     Тема твору

6.     Проблема та ідея твору

7.     Цінність твору (художня, естетична, суспільна).

ПОВІСТЬ

1.     Назва

2.     Загальна характеристика засобів та прийомів творення

3.     Форма і композиція твору

4.     Всебічний і повний аналіз особи героя чи антигероя (або й обох у порівнянні)

5.     Загальна характеристика інших діючих осіб (персонажів) – система образів

6.     Характер конфлікту

7.     Тема і тематика

8.     Проблема і проблематика

9.     Ідея та ідейний зміст

10.   Цінність твору (художня, естетична, суспільна).

РОМАН, РОМАН-ТРИЛОГІЯ, РОМАН-ЕПОПЕЯ

1.     Назва (повний аналіз)

2.     Загальна характеристика засобів

3.     Загальна характеристика прийомів з виокремленням найважливішого чи найважливіших прийомів

4.     Форма твору і головні сюжетні лінії

5.     Композиція і сюжет

6.     Найповніший аналіз героя та антигероя і, при наявності обох, зіставлення їх

7.     Окремі характеристики другорядних персонажів і тих груп, що стоять за героєм та антигероєм

8.     При наявності, характеристики сил, що не мають чітко визначеної схильності ні до позитивного, ні до негативного начал

9.     Система образів і конфлікт

10.     Тема і тематика

11.     Проблема і проблематика

12.     Ідея та ідейне багатство

13.        Цінність твору (художня, естетична, суспільна).

СХЕМА АНАЛІЗУ  ДРАМАТИЧНОГО ТВОРУ

(Козлов А.В., Козлов Р.В.)

(аналізується особливо уважно і специфічно)

1.     Незалежно від того, як написана п’єса – віршом чи прозою, акценти тут набагато  відмінні від аналізу творів поезії і прози:

А) оскільки в п’єсі говорять тільки діючі особи, особлива увага приділяється саме мові діючих осіб;

Б) виходячи з того, о драматургія – це передовсім дія і протидія людей, слід особливу увагу приділяти конфлікту;

 В) оскільки в драматургії жанри визначають передовсім за тим, який характер має конфлікт (трагічний, драматичний чи комічний), необхідно особливо глибоко й обґрунтовано визначити жанр твору.

2.     Жанр твору в драматургії визначається ще в плані форми й змісту окремо.

З цих та й інших причин пропонуємо наступні схеми аналізу п’єс:

А) ОДНОАКТНІ П´ЄСИ, ДРАМАТИЧНІ ЕТЮДИ, ДРАМАТИЧНІ КАРТИНИ, СЦЕНИ тощо:

1. Назва

2. Авторське визначення жанру твору, місця і часу дії

3. Індивідуальні особливості мови головних та другорядних діючих осіб

4. Загальна характеристика засобів та форм дії і взаємодії (хоча б провідних) дійових осіб

5. Форма твору і сюжет

6. Система образів і суть протистояння (суперечності) між героєм і антигероєм, позитивними і негативними силами

7. Конфлікт і процес його розвитку: зав’язка розвиток (загострення) подій (зіткнень), кульмінація, розв’язка

8. Ідейно-естетична сутність та потенціал конфлікту

9.  Естетична ідея твору

10. Цінність твору (художня, естетична, суспільна)

Б) БАГАТОАКТНА  П ´ЄСА:

1. Назва

2.  Авторське визначення жанру твору

3. Авторські представлення діючих ост

4. Авторські пояснення, вказівки на час і місце та суспільні координати дії, ремарки тощо.

5. Форма і композиція твору

6. Детальні мовні характеристики діючих осіб

7. Характери (образи) діючих осіб – передовсім героя та антигероя

8. Причини і сутність протистояння героя та антигероя чи інших протидіючих сил

9. Тип і характер конфлікту (трагічний, драматичний чи комічний)

10. Етапи розв’язку конфлікта: зав’язка, розвиток подій, кульмінація, розв’язка.

11. Естетична сутність конфлікту

12. Тема і тематика

13. Проблема та ідея твору

14. Проблематика та ідейний зміст

15.  Жанр твору і авторське визначення жанру

16. Цінність твору (художня, естетична, суспільна)

СХЕМА АНАЛІЗУ ЕПІЧНОГО ТВОРУ

(Косенко Н.)

1.     Автор, його місце в літературі

2.     Автобіографічні та біографічні відомості, пов’язані з життєвою основою твору

3.     Соціально – суспільні умови, в яких був написаний твір

4.     Назва твору (алегорична, метафорична, символічна, сюжетна, влучна (чи ні), образна (чи ні) та ін.)

5.     Жанрові особливості

6.     Тема

7.     Ідея

8.     Художній конфлікт (соціальний, побутовий, психологічний)

9.     Композиція (експозиція, зав’язка конфлікту, розвиток дії, кульмінація, розв’язка конфлікту)

10.        Правда та художній вимисел

11.        Проблематика твору

12.        Аналіз художніх образів

13.        Мова автора як своєрідність його індивідуального почерку та ліричні відступи

14.        Народність твору

15.        Роль твору в суспільному житті свого часу

16.        Актуальність ( так чи ні) його сучасників

17.        Вплив яких відомих вам авторів відчувається (чи ні) в даному творі

18.        Відгуки критиків та інших діячів мистецтва

19.        Екранізація та сценічні постановки (якщо є). чим авторський задум відрізняється від режисерського втілення?

20.        Мої думки з приводу прочитаного

СХЕМА АНАЛІЗУ ХУДОЖНІХ ОБРАЗІВ

(Косенко Н.)

1.     «Анкетна» характеристика героя (хто? Звідки? Якого роду? Чим займається?)

2.     Персонаж епізодичний, другорядний чи головний

3.      ЧИ є в нього прототип?

4.     Портрет героя (відповідність чи невідповідність його внутрішньому світу)

5.     Характер персонажа поданий у розвитку чи епізодично

6.     Соціальне звучання образу

7.     Пов’язані з даним героєм проблеми, які порушує автор

8.     Психологічна складність характеру (духовне багатство, моральна краса чи потворність, їх співвідношення в душі героя).

9.      Місце і роль персонажа  в сюжеті. Чи  пов'язаний він з іншими героями (зв’язком кармічним (життєвим), емоційним, духовним)?

10.   Мова як засіб самовираження персон

11. Ставлення до нього інших дійових осіб

12.  Ставлення автора до свого героя

13.Актуальність проблем, порушених письменником через даний персонаж

14.   З якими відомими вам героями перегукується образ даного твору? Що в них спільного, а що відмінного?

15.       Моє сприймання героя.

16.    Пантонімічне представлення персонажа.

ПООБРАЗНИЙ АНАЛІЗ ТВОРУ

Виконай дії у формі алгоритму:

1 крок *** Визнач із ряду образів головні і другорядні.

2 крок ***Добери докази і доведи, чому дані герої є головними.

3 крок *** Здійсни словесний малюнок образу на основі творчої уяви, використавши художньо виражальні засоби (портрет, описи, вчинки, авторську мову, мову персонажів).

4 крок ***  Розкажи про життєву долю героя.

5 крок *** Проаналізуй вчинки та поведінку образу.

6 крок *** Простеж його ставлення до інших героїв, а їхнє – до нього.

7 крок *** Розкажи про ставлення персонажа до природи, тварин (якщо є потреба).

8 крок *** З’ясуй, чи має він мету у житті і яку. Проаналізуй її.

9 крок *** Визнач коло його громадських та особистих інтересів, захоплень.

10 крок *** З’ясуй, чи має герой активну життєву позицію.

11 крок *** Проаналізуй авторське ставлення до персонажа.

12 крок *** Дізнайся думки твоїх товаришів про нього, порівняй зі своєю.

13 крок *** Розкрий роль другорядних героїв твору.

14 крок *** Підбий підсумки своєї роботи.

  

ПРОБЛЕМНО-ТЕМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТВОРУ

Виконай дії у формі алгоритму:

1 крок ***Визнач основну проблему твору (під проблеми, якщо це необхідно).

2 крок ***Добери фактичний матеріал для доказу проблеми (підпроблеми).

УВАГА!!!

3 крок ***

Якщо ти погоджуєшся зі всім, виконай наступні дії	Якщо у вас виник диспут на основі суперечливих суджень, то виконай такі дії:
	1.     Висунь тезу від супротивного. 2.     Добери аргументи для доказу. 3.     Прокоментуй дібрані аргументи.

4крок ***Знайди засоби вираження авторського ставлення до зображуваного.

5 крок ***З’ясуй роль авторських  зображувально-виражальних засобів мови.

6 крок ***Узагальни та систематизуй дібраний фактичний матеріал.

7 крок ***Склади план відповіді.

8 крок ***Підбий підсумки виконаного.

Метрика ( віршування)

Ме́трика (грец. metrikós — усічений) — умовна назва системи версифікаційних правил певної національної поезії, передовсім теорія віршових розмірів.

Метрика не охоплює всього віршознавства. Проблеми акцентуації у віршах, інтонації, інструментування, строфіки — поза її безпосередньою компетенцією, хоч вони постійно перебувають у полі її зору. В адекватному розумінні слова термін «метрика» означає розгляд будови віршового рядка.

                       

Як визначити віршовий розмір того чи іншого твору?  Для визначення віршового розміру   пригадати декілька нескладних правил, що будуть нижче. Розпочнемо з  прикладу.

Визначимо розмір пісні, відомого всім гурту, Океану Ельзи “Сосни”:

Ти вийшла заміж за весну,
ти вийшла заміж за весну.
Мені лишила осінь
і запах твоїх сосен.

Щоб визначити віршовий розмір:

1. Прочитайте вірш, зверніть увагу на наголошення слів.

Нам потрібні не правильні наголоси, як у словнику, а такі, які відчитуються у вірші. Так, наприклад, у рядку “і запах твоїх сосен” слово “твоїх” має наголошуватися на другий склад “твоїх”, але для цього вірша краще звучить і співається Вакарчуком “твоїх”. Тому не лінуйтеся читати віршик вголос! Раджу робити це і на тестуванні – пошепки – щоби краще відчути наголошені і ненаголошені склади.

2. Розставте наголоси у словах.

Ти вийшла заміж за весну,
ти вийшла заміж за весну.
Мені лишила осінь
і запах твоїх сосен.

3. Намалюйте схему, де

_ — це наголошений голосний (на письмі це така рисочка з наголосом над нею, що позначає наголошений склад).

U – це ненаголошений голосний (на письмі це дужечка або рисочка без наголосу).

Позначки записуйте у рядки, як у вірші, причому робіть це акуратно і чітко, щоб позначки були чітко одна під одною. У нашому випадку схема буде така:

U _ U _ U _ U _
U _ U _ U _ U _
U _ U _ U _ U
U _ U _ U _ U

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ, кількість таких позначок у вашій схемі = кількості голосних у вірші.

4) Роздивіться свою схему і ви побачите якусь частинку, що повторюється. Це – стопа. Вона може складатися з 2 або 3 складів. Відділіть поперечними лініями стопи у своїй схемі:

U _/ U _/ U _/ U _/
U _ /U _ /U _/U _/
U _ /U _ /U _ /U
U _ /U _/ U _ /U

У “Соснах” повторюється U _. Такий розмір називається ямб. А оскільки в рядку він повторюється 4 рази, то це – чотиристопний ямб.

Це ваші чотири кроки до успіху! Залишається тільки запам’ятати, що як називається.

До вашої уваги ВІРШОВІ РОЗМІРИ:

1) Ямб U_

Океан Ельзи – Сосни

Ти вийшла заміж за весну,
ти вийшла заміж за весну.
Мені лишила осінь
і запах твоїх сосен.

U _/ U _/ U _/ U _/
U _ /U _ /U _/U _/
U _ /U _ /U _ /U
U _ /U _/ U _ /U

2) Хорей _ U

Плач Єремії – Вона

Завтра прийде до кімнати твоїх друзів небагато,
Вип’єте – холодного вина.
Хтось принесе білі айстри, скаже хтось: “життя прекрасне”.
Так, життя – прекрасне, а вона…

_ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/

_ U/ U U/_ U/ U U/ _

_ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/

_ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _

3) Дактиль _ U U

Тартак – Наше літо

Сонце пече, річка тече
Влітку на вулиці так гаряче
Сонце пече, річка тече,
Влітку на вулиці так гаряче.

_ U U/ _ _ U/ U _
_ U U/ _ U U/ _ U U/ _
_ U U/ _ _ U/ U _
_ U U/ _ U U/ _ U U/ _

4) Амфібрахій U _ U

Океан Ельзи – Все буде добре

5) Анапест U U _

Друга ріка – Відчиняй

Відчиняй я стою на порозі
Я вже тут, я вже дома, привіт
Не питай де я був позавчора
Вчора вранці, сьогодні, торік.

U U _/ U U _/ U U _/ U
U U _/ U U _/ U U _
U U _/ U U _/ U U _/ U
_ U _/ U U _/ U U _

  Часто не виходить “чистої” схеми, в одному уривку може бути намішано різних стоп. Ваше завдання – помітити загальну закономірність. Можу запевнити, що в тестах ЗНО пропонують не надто заплутані уривки, мабуть, щоб уникнути непорозумінь і апеляцій.:)

І насамкінець, маленька хитрість, як запам’ятати віршові розміри, бо дуже вони вже плутаються в голові. Запам’ятайте самі назви розмірів і те, як самі ці слова наголошуються:

Трискладові:

1) Дактиль – наголос у цьому слові на перший склад, отже і у віршовому розмірі на перший — _ U U.

2) Амфібрахій – наголос у самому слові посередині, отже і у віршовому розміріпосередині — U _ U.

3) Анапест – наголошуємо останній склад у слові, так само останній і у віршовому розмірі — U U _.

Двоскладові — навпаки:

1) Ямб – наголос у слові на перший, але у віршовому розмірі, навпаки, на другий — U _.

2) Хорей – наголос у слові на другий, а у віршовому розмірі, навпаки, перший — _ U.

І закріпимо. Щоб визначати віршовий розмір:

1) запам’ятай  порядок дій:

прочитати вголос — розставити наголоси – намалювати схему – визначити закономірність.

2) запам’ятай  5 розмірів:

хорей _ U, ямб U _, дактиль _ U U, амфібрахій U _ U, анапест U U _.

Типи римування

  Отже існують такі основні типи римування:

Суміжне (парне) — умовне позначення: АА.

Я не люблю тебе, ненавиджу, беркуте!

За те, що в грудях ти ховаєш серце люте…

(І. Франко)

Перехресне: АБАБ.

Я дуже тяжко Вами відболіла.

Це все було, як марення, як сон.

Любов підкралась тихо, як Даліла,

а розум став довірливий Самсон.

 (Ліна Костенко)

Кільцеве, охоплююче, оповите: АББА.

Вічний революціонер,

Дух, що тіло рве до бою,

Рве за поступ, щастя й волю,

Він живе, він ще не вмер.

 (І. Франко)

Початкове — римуються перші слова у строфі:

Милий друже!

Скільки років

 Ми не бачились з тобою…

(І. Муратов)

Таке римування можна розглядати як звукову анафору, воно рідковживане.

Наскрізне, монорима, монорим — вірш, у якому всі рядки пов’язані однією римою: АААА…

Когда будете, дети, студентами,

Не ломайте голов над моментами,

Над Гамлетами, Лирами, Кентами,

Над царями и над президентами,

Не якшайтеся вы с оппонентами,

Поступайте хитро с конкурентами.

 (О. Апухтін)

Там тополі у полі, на волі…

(П. Тичина)

Верлібр (фр. vers libre — вільний вірш) — неримований нерівнонаголошений віршорядок.

Діти одягнені у пташині сорочки

 летять на подобах весняного сонця

 у простір розгорненої книжки

 що сміється білим сміхом сіяча

 який сіє у полі себе з руки

(В. Голобородько).